ЗОЗУЛИНЕЦЬ

ЗОЗУЛИНЕЦЬ (лат. Orchis, рос. — ятрышник, родина орхідні (зозулинцеві) — Orchidaceae) — рід європейських орхідей, підземні органи яких використовуються для одержання салепу. Це дрібні трав’янисті рослини з кількома дуговидними, як у однодольних, листками, які обхоплюють одиночну квіткову стрілку. Суцвіття — кінцева китиця. Квітки неправильні, часто яскраво та гарно забарвлені, у деяких видів — білі або зеленуваті. Оцвітина проста віночковидна, яка складається із трьох зовнішніх і трьох внутрішніх пелюсток, нижня відрізняється розміром і забарвленням, утворюючи «губу», яка має шпорку. Зав’язь нижня, скручена. Корінь складається з тонких мочок та двох бульб: одна стара, більша, але дрябла, інша — молода, соковита. Ці бульби слугують для вегетативного розмноження рослини. Молода бульба, в якій відкладаються запасні поживні речовини, перезимовує й розвиває навесні листя й квіткову стрілу. Одночасно з пазухи нижньої листкової піхви утворюється підземна брунька, в якій поступово відкладаються поживні речовини; з неї розвивається нова молода дочірня бульба. Стара бульба зморщується і відмирає із квітковою стрілкою. Плід — коробочка. Бульби тверді, важкі, трохи просвічуються, слабко зморщені або гладкі. Колір світло-жовтий або сірувато-жовтий. Смак слизький, при жуванні солодкуватий. Запах у свіжому вигляді специфічний, неприємний, суха сировина без запаху. Залежно від форми бульб розрізняють два сорти салепу: круглий та пальчастий.

Бульбокорені З. містять глюкоманани, крохмаль, пентозани, метилпентозани, слиз, целюлозу, цукри (декстрин, сахарозу), п-гідроксибензиловий спирт, орхінол, хірцинол. Надземна частина З. містить лороглосин, фенолкарбонові кислоти та їх похідні (глюкозид о-гідроксикоричної кислоти), антоціани, мілітарин, 4-гідроксибензилметиловий етер, кумарини, флавоноїди (ізокверцитрин, астрагалін). Квітки (пилок) містять антоціани (хризантемін, ціанін, серанін, офрисанін), серапіанін, орхіціанін І, орхіціанін ІІ).

Салеп (висушені бульби З.) застосовують при кишковому катарі, при захворюваннях ШКТ, особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, а також при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, порожнини рота, при кашлі, судомах кінцівок, отруєнні; як загальнозміцнювальний і тонізуючий засіб при нервовому виснаженні, еректильній дисфункції у чоловіків, слабкості після тяжких хвороб. Салеп виявляє протизапальні, спазмолітичні, сечогінні, в’яжучі, кровотворні, обволікаючі, імуномодулюючі, тонізуючі властивості.

Зденек Ежек. Орхидеи. Иллюстрированная энциклопедия. — М., 2006; Кисличенко В.С., Ярошенко І.В., Кузнєцова В.Ю. Вивчення полісахаридного та елементного складу клубенів салепу // Вісн. фармації. — 2008. — № 1; Khasin S.M., Mohana Rao P.R. Medicinal Importance of Orchids // The Botanica. — 1999. — Vol. 148, № 49.