КОРПОРАТИВНА (ОРГАНІЗАЦІЙНА) КУЛЬТУРА

КОРПОРАТИВНА (ОРГАНІЗАЦІЙНА) КУЛЬТУРА — це набір найбільш важливих припущень, які приймаються членами організації та відображаються в заявлених нею цінностях, які є орієнтирами для працівників у їхній поведінці та діях. Ці цінності передаються індивідом через засоби духовного і матеріального внутрішньоорганізаційного оточення. Ефективність діяльності організації значною мірою визначається такими факторами, як виробничі потужності, технології, персонал, його кваліфікація, фінансові ресурси, ноу-хау, потенціал розвитку. Поряд із цим до найбільш значущих факторів належить К.к., яка є системою, що складається з набору правил і стандартів, які визначають взаємодію і консенсус членів колективу, управлінських ланок, структурних підрозділів і ключових факторів розвитку організації. До складу К.к. входять: усвідомлення кожним працівником свого місця в організації, групі, команді; технології спільної діяльності персоналу; цінності й норми поведінки; звичаї та ділова практика діяльності; комунікативна система і культура спілкування; критерії та правила розподілу повноважень і відповідальності, статусу і влади; правила неформальних стосунків; сформовані в організації звички і традиції; взаємини між людьми; діловий етикет; правила корпоративної культури; трудова і ділова етика. Типи К.к.: 1. «Культура влади» — у цій культурі особливу роль відіграє лідер, його особисті якості й здібності. 2. «Рольова культура» — характеризується суворим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією учасників. 3. «Культура завдання» — цей вид культури орієнтований, перш за все, на вирішення завдань, реалізацію проектів. 4. «Культура особистості» — організація з цим типом культури об’єднує людей не для вирішення завдань організації, а для досягнення власних цілей. К.к. розглядається як система, що складається з: ціннісно-нормативної структури, заснованої на місії, філософії та ієрархії цілей організації; організаційної структури; структури комунікацій; структури соціально-психологічних стосунків у колективі; ігрової структури (міфів, легенд, звичаїв, традицій); структури зовнішньої ідентифікації організації (фірмового стилю).

Літ.: Балабанова Л. В. Організація праці менеджера. — К., 2007; Скібіцька Л.І. Організація праці менеджера. — К., 2010; Тимошенко Н. Корпоративна культура. Діловий етикет. — К., 2006.


Інші статті автора