ШКОДА

ШКОДА (екол.) — фактичні та можливі збитки, пов’язані із забрудненням довкілля, включаючи прямий та непрямий вплив, додаткові витрати на ліквідацію негативних наслідків від забруднень, втрати, пов’язані з погіршенням здоров’я населення, скороченням тривалості трудового періоду та життя людей. Оцінювання Ш. від забруднення передбачає визначення економічних і неекономічних втрат, пов’язаних зі швидким зношенням інженерних споруд, будівель, корозією матеріалів, порушенням технологічних процесів виробництв, збільшенням кількості захворювань і зниженням працездатності людей та іншими явищами, спричиненими фізичним, хімічним і біологічним забрудненням довкілля. Як правило, наводиться у грошовому вираженні, де кошти виступають не лише як економічний показник, але й як умовна шкала вимірювання соціальної та екологічної Ш. Грошове відшкодування підприємствами соціально-економічної Ш., що завдається господарству і здоров’ю людей від забруднення довкілля — це збір за забруднення навколишнього середовища (викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення (викиди), скидання забруднювальних речовин безпосередньо у водні об’єкти (скиди) і розміщення відходів). Територіальні органи Мінекоресурсів подають до органів Державної податкової адміністрації перелік підприємств, установ, організацій, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів (платників). Суми збору розраховуються платниками самостійно на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів. У разі перевищення погоджених обсягів та порушення умов їх проведення плата обчислюється як за надмірні викиди або скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку. За надмірні обсяги викидів, скидів і розміщення відходів збір обчислюється в п’ятикратному розмірі. Збір за викиди, скиди та розміщення відходів у межах лімітів відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення лімітів — за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища»; Мельник Л.Г. Екологічна економіка. — Суми, 2003.; ДСТУ 2293 — 99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять; Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Слов.-довід. — К., 2002.