Національна академія медичних наук України

47888Президент — Віталій Іванович Цимбалюк, академік НАМН України, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, повний кавалер ордена «За заслуги»; лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, премії АМН України, премії ім. А. Везалія Американської асоціації нейрохірургів, премії О.О. Богомольця НАН України, премії Кабінету Міністрів України; нейрохірург вищої категорії

Адреса: вул. Герцена, 12, Київ, 04050, Україна

Tел.: (44) 483-68-49. Факс: (44) 489-39-81

E-mail: amnu5@i.kiev.ua

Сайт: www.amnu.gov.ua

Створення Національної академії медичних наук (НАМН) України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних учених у галузі теоретичної, клінічної та профілактичної медицини минулого і сьогодення, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних ВНЗ країни. Це був необхідний етап тому, що саме академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому науковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері. Створенням НАМН України було підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні охорони здоров’я населення України. Отже, у 1991 р. в академії (тоді ще Академії наук УРСР) організовано відділення проблем медицини. Але провідні вчені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук (АМН). У листопаді 1992 р.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», до ст. 20 якого було включено таке: «Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України». На виконання цього Закону і було започатковано створення академії.

Принципи організації АМН України були обговорені на зустрічі президента Академії наук України академіка Б.Є. Патона і академіків М. М. Амосова, О.Ф. Возіанова, Ю.І. Кундієва, О.М. Лук’янової, В.В. Фролькіса, О.О. Шалімова з Президентом України Л.М. Кравчуком. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано АМН України, визначено її статус, головні завдання і встановлена чисельність працівників. На розвиток Указу Президента вийшла Постанова Кабінету Міністрів України, згідно з якою президентом-організатором академії був призначений академік О.Ф. Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу академії. В подальшому на загальних зборах АМН України академіка О.Ф. Возіанова було обрано президентом АМН України, віце-президентами були обрані академік Ю.П. Зозуля і В.В. Фролькіс.

До 1997 р. посаду головного вченого секретаря АМН України обіймав член-кореспондент АМН України Ю.І. Губський, а з 1997 р. — на цю посаду обрано члена-кореспондента АМН України В.А. Міхньова. До складу АМН України спочатку  входило 13 наукових установ. За 18 років, що минули, було створено ще 6 наукових установ.

Крім того, у 2000 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів.

Враховуючи вагомий внесок академії у розвиток медичної науки, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі медицини і фармації, підготовку наукових кадрів, Указом Президента від 24.02.2010 р. № 255/2010 їй було надано статус національної.

30 січня 2011 р. відбулися загальні збори НАМН України, які задовольнили прохання президента  НАМН України академіка О.Ф. Возіанова про звільнення його з посади за станом здоров’я. 1 лютого 2011 р. загальні збори обрали президентом НАМН України академіка А.М. Сердюка, а також новий склад Президії. 15 січня 2016 р. відбулися Загальні збори НАМН України, під час яких було розглянуто основні результати діяльності у 2011–2015 р., визначено напрями подальшої роботи на наступні 5 років, а також обрано новий склад Президії НАМН України та її нового президента — визначного нейрохірурга, провідного українського вченого в галузі нейротрансплантології, академіка НАМН України, професора Віталія Івановича Цимбалюка.

Президія НАМН України із самого початку своєї діяльності виходила з того, що авторитет академії має визначатися, перш за все, рівнем наукових досліджень
в її інститутах. Президією академії сформульовано і затверджено три основні напрями, які є важливими для теоретичної та практичної медицини і за якими ведуться науково-дослідні роботи в інститутах академії:

  • вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології;
  • розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та подовження тривалості життя;
  • розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (в тому числі радіаційного) та умов праці.

Однією з важливих особливостей діяльності академії є те, що вона забезпечує постійне спілкування вчених найвищої кваліфікації. В академії створено дві наукові ради — з клінічної медицини, а також із теоретичної та профілактичної медицини, до складу яких входять члени НАМН України та директори наукових установ. На засіданнях наукових рад щомісяця розглядаються найбільш актуальні проблеми сучасної медицини, затверджуються теми запланованих досліджень, звіти директорів про результати діяльності наукових установ. Серед основних завдань академії, перш за все, необхідно виділити розвиток фундаментальних досліджень. Без поступу в галузі фундаментальних розробок неможливе розв’язання багатьох прикладних проблем. Саме тому в наукових установах академії велику увагу приділяють вивченню етіології та патогенезу основних форм патології, механізмів розвитку організму та його старіння, нейрогуморальної регуляції органів і систем, імунологічної реактивності та її порушень.

З початку ХХІ ст. після розкриття будови геному людини наука вступила в еру геноміки і протеоміки. Ще більші можливості в лікуванні багатьох захворювань розкриваються після відкриття стовбурових клітин і використання їх з метою вирощування органів або їх частин. Для розвитку саме цього перспективного напряму в академії у 2007 р. створено Інститут генетичної і регенеративної медицини. Значна увага приділяється також і прикладним дослідженням.

Щорічно науковцями інститутів НАМН України розробляються, удосконалюються і впроваджуються в практику охорони здоров’я сотні нових методів діагностики, лікування і профілактики багатьох захворювань, нові лікарські препарати, нові продукти харчування для дітей і дорослих.

Щороку вченими академії публікується близько 200 монографій, підручників, посібників, атласів. Видається науковий «Журнал Національної академії медичних наук України», за участю наукових установ академії видаються профільні журнали і збірки, де висвітлюються результати наукових досліджень. Важливою є участь науковців академії у законотворчій і науково-організаційній діяльності, спрямованій на покращання організації охорони здоров’я і розвиток медичної науки в Україні, у підготовці проектів законів України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів.

Слід відзначити постійну активну участь установ академії у розробці й виконанні національних і державних програм, спрямованих на боротьбу з найпоширенішими і тяжкими хворобами, збереження довкілля, зниження захворюваності та збільшення тривалості життя населення країни. Невід’ємною складовою діяльності академії є міжнародні зв’язки, плідність яких ґрунтується на  співробітництві з іноземними  партнерами.

Провідні фахівці інститутів академії та їх дослідна робота  добре відомі в наукових медичних колах за кордоном. Науковці НАМН України — члени понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних  асоціацій, закордонних академій, радники чи експерти таких авторитетних  організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ та ін. Але й зарубіжні вчені мають за честь бути членами НАМН України: ними стали понад 20 видатних вчених країн Європи, а також Росії, США, Японії, серед яких Нобелівські лауреати.

Нині в установах НАМН України працюють понад 20 тис. осіб, в тому числі біля 3 тис. науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів. Про високий рівень наукових досліджень учених академії свідчить те, що майже щорічно науковим колективам інститутів присуджуються Державні премії України в галузі науки і техніки. Інститути НАМН України плідно співпрацюють із багатьма науковими установами НАН України: поєднання зусиль двох академій дає можливість на високому науковому рівні вирішувати найскладніші проблеми клінічної і теоретичної медицини.

Разом із МОЗ України інститути беруть участь в організації спеціалізованої медичної допомоги у країні: переважна більшість інститутів академії мають потужні лікувальні бази, де щорічно надається висококваліфікована спеціалізована медична допомога (стаціонарна і консультативна) сотням тисяч хворих із різних регіонів України.

НАМН України сьогодні має величезний творчий потенціал, який підтримується діяльністю відомих наукових шкіл, високим професіоналізмом і талановитістю вчених і клініцистів.

Це підтверджує той високий авторитет, який має академія в Україні і за кордоном, а також той значний внесок, які роблять науковці академії у розвиток медичної науки і охорону здоров’я населення нашої держави.

У системі НАМН України сьогодні працюють 36 державних установ:

  • «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені академіка М.М. Амосова НАМН України»
  • Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України»
  • «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України»
  • «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України»
  • «Інститут гастроентерології НАМН України»
  • «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»
  • «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України»
  • «Інститут геронтології НАМН України»
  • «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва НАМН України»
  • «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
  • «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України»
  • «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України»
  • «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України»
  • «Інститут медицини праці НАМН України»
  • «Інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»
  • «Інститут мікробіології та імунології імені І.І. Мечнікова НАМН України»
  • «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМН України»
  • «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»
  • «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України»
  • «Інститут нефрології НАМН України»
  • «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України»
  • «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України»
  • «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені академіка В.П. Філатова НАМН України»
  • «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України»
  • «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України»
  • «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»
  • «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»
  • «Інститут спадкової патології НАМН України»
  • «Інститут стоматології НАМН України»
  • «Інститут терапії імені академіка Л.Т. Малої НАМН України»
  • «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»
  • «Інститут урології НАМН України»
  • «Інститут фармакології та токсикології НАМН України»
  • «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України»
  • «Науково-практичний центр променевої діагностики НАМН України»
  • «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»