Національний інститут раку

Директор — Ігор Борисович Щепотін, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України

Адреса: вул. Ломоносова, 33/43, Київ, 03022, Україна

Тел./факс: (044) 259-01-86 (приймальня директора)
Тел.: (044) 257-93-15 (реєстратура)
(044) 257-40-49 (приймальня головного лікаря)

E-mail: info@unci.org.ua

Сайт: www.unci.org.ua

Сторінки літопису Національного інституту раку

Історія Національного інституту раку починається у 1920 р. з організації Київського рентгенівського інституту. В історичній ретроспективі інститут зазнавав суттєвих трансформацій: кілька разів змінювалися назва, підпорядкування, за велінням часу визначалися наукові пріоритети, розроблялися та впроваджувалися нові діагностичні й лікувальні методи в галузі рентгенології, радіології, онкології, удосконалювалася організаційно-методична робота, підготовка кадрів, але незмінними були орієнтири на підвищення ефективності та якості лікування хворих онкологічного профілю. В історії інституту — і скрутні часи, і злети з науковими досягненнями, відкриттями, заслуженим визнанням, і сотні тисяч вилікуваних пацієнтів.

  • 1925–1934 рр. — Київський рентгено-радіологічний інститут;
  • 1934–1988 рр. — Київський науково-дослідний рентгено-радіологічний інститут;
  • 1988–1992 рр. — Київський науково-дослідний інститут онкології;
  • 1992–2000 рр. — Київський науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України;
  • 2000–2008 рр. — Інститут онкології АМН України.

У різні роки інститут очолювали: інженер-фізик Ю.П. Тесленко (1920–1930); А.П. Померило (1930–1933); П.Р. Фішман (1933–1934); професор М.І. Шор (1934–1936); Д.А. Гріневич (1936–1941); професор І.Т. Шевченко (1945–1971); професор А.І. Позмогов (1971–1987); професор В.Л. Ганул (1987–1991); професор С.О. Шалімов (1991–2008). Новий етап у розвитку інституту розпочався з організацією Національного інституту раку. Указом президента України від 03.02.2009 р. № 67/2009 Інституту було надано статус національного. З 2008 р. Інститут очолює заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор І.Б. Щепотін.

Сьогодення Національного інституту раку

На сьогодні проблема раку — найважливіша проблема охорони здоров’я України, актуальність якої визначається стійким зростанням ураження населення, трудністю своєчасної діагностики, значною вартістю і складністю лікування, високим рівнем інвалідизації та летальності хворих.

Рак як причина смерті посідає друге місце у структурі смертності населення України і разом із серцево-судинними захворюваннями визначає рівень здоров’я нації.

Національний інститут раку надає всі види медичної допомоги хворим онкологічного профілю в Україні — від амбулаторно-поліклінічної до високоспеціалізованої, здійснює наукові дослідження в різних напрямах клінічної онкології, проводить підготовку фахівців на курсах інформації та стажування.

В Інституті функціонує клініка, ліжковий фонд якої налічує 560 ліжок, у тому числі: онкологічні для дорослих — 464; онкологічні для дітей — 40; радіологічні — 56; відділення реанімації та інтенсивної терапії — 24 ліжка; консультативна поліклініка на 400 відвідувань за зміну.

У Національному інституті раку сформовано потужний кадровий потенціал. У штаті інституту понад 1000 співробітників, у тому числі близько 110 науковців. В Інституті працюють 13 заслужених лікарів України,
8 заслужених працівників охорони здоров’я України; член-кореспондент НАН
та НАМН України, 24 доктори наук та 72 кандидати наук.

Основні напрямки наукової та клінічної діяльності Інституту:

  • розробка сучасних методів профілактики, діагностики та лікування злоякісних новоутворень;
  • розробка та впровадження органозберігаючих операцій при злоякісних новоутвореннях;
  • виконання рекомендацій ВООЗ для країн із перехідною економікою щодо виготовлення та використання для лікування хворих онкологічного профілю генеричних форм хіміопрепаратів;
  • впровадження сучасних скринінгових програм для своєчасного виявлення пухлин візуальних локалізацій;
  • проведення постійного моніторингу рівня ураження населення України злоякісними новоутвореннями на базі Національного канцер-реєстру з метою визначення пріоритетних напрямків розвитку онкологічної допомоги населенню;
  • впровадження сучасних інформаційних технологій для оцінки діяльності онкологічних закладів та визначення ефективності лікування хворих.

У Національному інституті раку розроблено та впроваджено інноваційні методи профілактики, діагностики, лікування, зокрема високотехнологічні малоінвазивні хірургічні втручання, деякі з них є унікальними та виконані вперше у світі (зокрема фахівці інституту стали займатися аутотрансплантацією — перенесення здорового органа із зони росту пухлини до безпечного місця). Так, проводиться видалення пухлини заочеревинного простору із широким висіченням клітковини заочеревинного простору та одномоментною пересадкою нирки, що дозволяє зберегти здоровий орган.

Успішно впроваджена методика дослідження сигнальних лімфатичних вузлів із подальшою відмовою від регіонарної лімфодиссекції при різних локалізаціях пухлини (рак грудної залози, рак шлунка тощо).

В інституті впроваджено мультибригадний метод оперування хворого — хірургічне втручання проводиться 2–3 бригадами лікарів різного фаху: абдомінальні, торакальні онкологи, онкогінекологи та ін. Широке впровадження інноваційних діагностичних та лікувальних технологій поєднується з реорганізаційними заходами. Національним інститутом раку запроваджено новий алгоритм надання онкологічної допомоги населенню України, якого не існує в жодній вітчизняній медичній галузі.

На сьогодні, якщо пацієнта не можуть забезпечити якісною онкологічною допомогою, відповідно до затверджених МОЗ України національних стандартів діагностики та лікування хворих онкологічного профілю на рівні регіонального онкологічного диспансеру — його направляють на діагностику та лікування в Національний інститут раку для отримання високоспеціалізованої онкологічної допомоги.

На сьогодні Національний інститут раку займається не лише лікуванням пацієнтів, а й організацією онкологічної допомоги в Україні. Основні засади удосконалення протиракової боротьби викладено в Національному плані «50 кроків боротьби з раком в Україні», який спрямовано на поліпшення ситуації у сфері онкології. Фахівці інституту розробили «Межгосударственный план борьбы с онкологическими заболеваниями в странах СНГ», який було презентовано медичній спільноті на VI З’їзді онкологів та радіологів СНД (Душанбе, 2010). План після розгляду головними онкологами країн співдружності буде прийнято як загальну стратегію протиракової боротьби для країн СНД. Вченими інституту створена технологія популяційного канцер-реєстру, яка впроваджена в усіх регіонах України.

На базі інституту функціонує Національний канцер-реєстр України, який здійснює науково-методичне керівництво мережею регіональних канцер-реєстрів. Персоніфікована база даних реєстру є основою для здійснення моніторингу стану захворюваності та смертності населення України від злоякісних новоутворень та вивчення стану онкологічної допомоги населенню України. Фахівці інституту охоче передають свій досвід колегам із регіонів, допомагають їм у фаховому зростанні, зокрема на циклах тематичного удосконалення та стажування. Підтримують тісні професійні зв’язки зі світовою онкологічною спільнотою. Щорічно інститут проводить близько 10 міжнародних наукових форумів, участь у яких беруть зарубіжні колеги. На сьогодні Національний інститут раку співпрацює з багатьма інститутами НАН України, провідними світовими клініками. В інституті видається журнал «Клиническая онкология», функціонує спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальностей «Онкологія», «Променева діагностика та променева терапія».

За 90-річний період існування Національний інститут раку пройшов складний шлях становлення, який дозволив стати найбільшим науковим та лікувальним закладом України.

Перспективи розвитку Інституту пов’язані з подальшими фундаментальними дослідженнями в галузі онкології, впровадженням сучасних медичних технологій. Науковий, організаційний, лікувальний досвід, накопичений за довгі роки існування, і потужний кадровий потенціал закладу дозволяють всебічно та цілеспрямовано займатися найважливішою справою — здоров’ям людини.