РАДЗІШЕВСКІ Броніслав Лєонард (RADZISZEWSKI Bronisław Leonard)

РАДЗІШЕВСКІ Броніслав Лєонард (RADZISZEWSKI Bronisław Leonard, 06.11.1838, Варшава — 11.03.1914, Львів) — професор, керівник кафедр загальної хімії (1872–1895), органічної і фармацевтичної хімії (1895–1910), декан філософського факультету (1879–1880), ректор (1882–1883), проректор (1883–1884) Львівського університету.

Radzishevsky.tifЗакінчив хімічне відділення природничого факультету Московського університету (1861). Стажування з хімії в університеті м. Гента, Бельгія (1865–1867).

Працював: викладач хімії 2-ї Варшавської гімназії (1862–1865); учасник Варшавського підпілля, комісар уряду Ромуальда Траугута, після поразки повстання емігрував до Бельгії (1865); асистент кафедри загальної хімії університету м. Лувен, Бельгія (1867–1870); викладач хімії Краківського технічного університету (1870–1872); керівник кафедр загальної хімії (1872–1895), органічної і фармацевтичної хімії (1895–1910), декан філософського факультету (1879–1880), ректор (1882–1883), проректор (1883–1884) Львівського університету.

Доктор природничих наук (1868), професор (1872). Дійсний член Краківської академії наук (1874). Один із ініціаторів створення медичного факультету, побудови хімічного корпусу Львівського університету. Співзасновник (1875) і президент (1877–81) Наукового товариства імені Коперника у Львові. Президент Товариства викладачів вищих шкіл Львова (1876–1884). Член Львівського фармацевтичного товариства (1876–1878). Радник магістрату (1873–1903). Почесний громадянин м. Львова (з 1897).

Напрями наукових досліджень: хімія вуглеводнів і гетероциклічних сполук; вивчав синтез і будову ароматичних вуглеводнів, бензоїнових та гліоксаїнових сполук, хемілюмінесценції органічних речовин; відкрив спосіб синтезу амідів карбонових кислот взаємодією нітрилів із пероксидом водню в лужному середовищі (реакція Радзішевського); провів хімічний аналіз мінеральних вод та нафтових газів Прикарпаття; сформулював теорію органічного походження нафти; створення польської хімічної термінології.

Автор близько 340 наукових праць, серед них 2 монографії. Засновник Львівської хімічної школи — підготував 20 професорів.

Основні праці: Recherches sur les derives de l’acide phenyl-acetique (дис. праця) // Bull. Acad. Sci Brux. — 1867–1868. — № 26–27; Badania teoretyczne i doświadczalne nad teoryją podstawień // Rocz. Tow. Nauk Krak. — 1870; Ocena teoryi chemicznej wirowania atomów // Rocz. Tow. Nauk Krak. — 1871; Badania nad fosforencją cial organicznych. —1879; Rymanów. Rozbiór chemiczny zdrojów lekarskich w Rymanowie. — 1882, 1896; Rozbiór chemiczny zdrojów lekarskich w Truskawcu. — Lwów, 1883; Głos w sprawie słownictwa chemii. —Krak AU, 1900; Zródla mineralne w Polsce (монографія). — Lwów, 1910.

Деркач Ф.А., Марченко М.Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в дорадянський період // Вісн. Львів. ун-ту, Сер. хім. — 1967. — Вип. 9; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. —Львів, 2003; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. — Львів, 2006; Зіменковський Б.С., Владзімірська О.В., Лесик Р.Б., Калинюк Т.Г., Різничок С.В. Історичні та наукові етапи становлення кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького // Фарм. журн. — 2007. — № 5; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; encyklopedia.pwn.pl/61914_1.html; www.pgi.gov.pl/muzeum_geologiczne/poczet/Bronislaw_Radziszewski/bronislaw_radziszewski.html Starzyński S. Historja Uniwersytetu Lwowskiego 1869–1894. — Lwów, 1894. — Т. 2; Kling K. Chem Pol. — 1914. — T. 14; Кronika Universytetu Lwowskiego. — Lwów, 1899. — Т. 1; Oesterreichische Nationalbibliotek: WBIS: P 56331, DA 3546105367; PAB: I 473, 404–410; II 307, 12–18; Poggendorff J.C. Biographisch-literarisches Handwörterbuch zur Geschichte der exacten Wissenschaften: enthaltend Nachweisungen über Lebensverhältnisse und Leistungen von Mathematikern, Astronomen, Physikern, Chemikern, Mineralogen, Geologen usw. aller Völker und Zeiten. —Leipzig, 1898. — T. 2; Śródka A. Uczone Polscy XIX i XX stuliecia. — T. 1; Warszawa. — 1997. — T. 3 [фото]; Siemion L.Z. Bronisław Radziszewski i Lwowska szkoła chemii organicznej. — Wrocław, 1999; Czas Galic Tow Aptek. — 1914. — № 4; Oеsterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1983.