НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМIЯ ПIСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВIТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

Ректор — Юрій Васильович Вороненко, професор, академік НАМН України
Адреса: 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Тел.: (044) 440-30-56
Факс: (044) 440-99-16
Сайт: www.kmapo.edu.ua
Е-mail: priymalnya@kmapo.edu.ua
Факультети: хірургічний, терапевтичний, педіатричний, підвищення кваліфікації викладачів, медико-профілактичний та фармацевтичний; Інститут сімейної медицини, Інститут стоматології, Український державний інститут репродуктології.
Медико-профілактичний та фармацевтичний факультет
Адреса: 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Тел.: (044) 205-49-69
Факс: (044) 205-49-90

Історична довідка

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (НМАПО імені П.Л. Шупика) — провідний заклад післядипломної медичної освіти, сучасний науковий та лікувальний центр найвищого (IV) рівня акредитації. Заснована у 1918 р. як Клінічний інститут Київської спілки лікарів (у 1996 р. перейменований у Київську медичну академію післядипломної освіти). У 2006 р. згідно з Указом Президента України Академія набула статусу національного закладу.

З 2002 р. і дотепер Академію очолює ректор Вороненко Юрій Васильович — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

За роки існування НМАПО імені П.Л. Шупика стала головним в Україні закладом післядипломної медичної освіти, у складі якого є 3 інститути (Інститут стоматології, Український державний інститут репродуктології, Інститут сімейної медицини), 5 факультетів (хірургічний; терапевтичний; педіатричний; медико-профілактичний і фармацевтичний; факультет підвищення кваліфікації викладачів), цент­ральна науково-дослідна лабораторія, науковий навчально-методичний центр дистанційної освіти, науково-дослідний центр, навчально-методичний геріатричний центр.

НМАПО імені П.Л.Шупика є потужним науковим центром, в якому працюють понад 725 викладачів, у тому числі 2 Герої України, 5 академіків НАМН України, 16 членів-кореспондентів НАМН України та 4 члени-кореспонденти НАН України, понад 200 професорів та докторів наук, 440 кандидатів наук та доцентів. 115 вчених Академії мають звання заслуженого діяча науки і техніки України, заслуженого лікаря України, заслуженого працівника народної освіти України, заслуженого працівника охорони здоров’я України, заслуженого винахідника та раціоналізатора України, заслуженого працівника фармації України, заслуженого юриста України. Наукові розробки вчених Академії відомі не лише в Україні та країнах СНД, а й у далекому зарубіжжі.

Основним завданням Академії є підготовка та підвищення кваліфікації лікарів і провізорів. Підготовка фахівців відбувається за всіма медичними та фармацевтичними спеціальностями. Академія є піонером у розробці, удосконаленні та втіленні у життя концепції безперервного професійного розвитку лікарів. Безперервний професійний розвиток лікарів включає інтернатуру, магістратуру, спеціалізацію, стажування, тематичне удосконалення, передатестаційну підготовку, клінічну ординатуру, аспірантуру та докторантуру. В Академії впроваджено новітні технології, включаючи елементи дистанційної освіти, індивідуальне та тьюторне навчання, а також інші технології, що активно впроваджуються відповідно до Болонського процесу. Щороку в Академії навчаються близько 25 тис. лікарів і провізорів, які працюють у закладах охорони здоров’я України та понад 400 іноземних громадян з 57 країн світу. Велика увага в Академії приділяється лікувально-консультативній роботі. З 77 кафедр Академії 64 — клінічні. Щорічно на клінічних базах виконується понад 20 тис. хірургічних операцій, отримують консультації 190 тис. і лікуються 100 тис. хворих.

В умовах суверенітету України нового розмаху набуло міжнародне співробітництво Академії. З 2001 р. Академія перша з медичних вищих навчальних закладів України стала колективним членом Міжнародної кадрової академії (ЮНЕСКО). З 2008 р. Академія — колективний член Європейської академії природничих наук. У 2002 р. за фінансування та підтримки лауреата альтернативної Нобелівської премії Джорджа Вітулкаса (Греція) створено Міжнародну школу класичної гомеопатії та Міжнародний центр гомеопатичних досліджень. Спільно з Києво-Могилянською академією та Маастрихтським університетом (Нідерланди) створено Школу громадського здоров’я. Разом із Міжнародним Соломоновим університетом ведеться підготовка юристів та економістів для системи охорони здоров’я. При підтримці Цюріхського університету створено Міжнародний центр генетичних досліджень. Партнери академії: Іллінойський університет (США), Ягелонський університет (Польща), Королівський коледж лікарів загальної практики (Великобританія), Німецька академія реабілітації розвитку (Мюнхен), Університет м. Барі (Італія), Люблінська медична академія (Польща), Словацький медичний університет, університет Людвіг-Максиміліана у Мюнхені (Німеччина), Маахстрихтський університет (Нідерланди) тощо.

ГІМН

Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
Слова В.М. Мельникова
Музика О.А. Бурмицького

Хто себе присвятив медицині
І джерелам Живої води,
Хто здоровить людей в Україні —
Все життя приїжджає сюди.
Академія подарує
Зустріч з друзями, і завжди
Тут наука в повітрі вирує,
А у мріях буяють сади.
Приїжджають сюди навчатись
І колеги із інших країн,
А коли настає час прощатись,
Від’їжджати не хочеться їм.
Академія подарує
Зустріч з друзями, і завжди
Тут наука в повітрі вирує,
А у мріях буяють сади.
Академія — мудра, як мати,
І чеснотам, і розуму вчить,
Клятву Лікаря — гідно тримати,
У дорогу благословить.
Академія подарує
Зустріч з друзями, і завжди
Тут наука в повітрі вирує,
А у мріях буяють сади.

Медико-профілактичний і фармацевтичний факультет НМАПО імені П.Л. Шупика

(Фармацевтичні кафедри)

Фармацевтичні кафедри НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України — спадкоємці наукової, навчально-методичної діяльності Київського інституту підготовки та перепідготовки фармацевтичних кадрів, створеного у 1933 р. У 1938 р. інститут перейменовано в Український інститут удосконалення провізорів.
За активною участю видатного вченого члена-кореспондента АН УРСР, доктора фармацевтичних наук, професора А.Я. Фіалкова створювалися фармацевтичні кафедри. З 1939 р. почали працювати профільні кафедри фармацевтичної хімії, фармакогнозії, технології лікарських форм, технології галенових препаратів та курс організації фармацевтичної справи, які відповідно очолили член-кореспондент АН УРСР, професор Я.А. Фіалков, доценти М.З Міндлін, О.С. Сквирська,  Г.А. Вайсман та викладач І.О. Мініович.

У роки Великої Вітчизняної війни кафедри призупинили діяльність, яка була відновлена у 1944 р. 16 січня 1953 р. Інститут удосконалення провізорів реорганізовано у фармацевтичний факультет Київського інституту удосконалення лікарів. На час переходу Інституту удосконалення провізорів до складу Київського інституту удосконалення лікарів в ньому працювали 16 викладачів, у тому числі 1 професор, 5 доцентів і 9 асистентів.

За сім десятиріч відбулося багато організаційних змін. Всі кафедри зазнали перетворень, зумовлених вимогами часу. За період з 1953-го до кінця 1965 р. фармацевтичні кафедри існували як фармацевтичний факультет, але самостійного деканату не було, потім вони ввійшли до складу санітарно-гігієнічного і фармацевтичного факультету, перейменованого у 1992 р. в медико-профілактичний і фармацевтичний. У 1965 р. із введенням в дію нового адміністративного корпусу Київського інституту удосконалення лікарів значно покращилася матеріально-технічна база фармацевтичних кафедр. Навчальні кімнати та лабораторії були оснащені необхідною апаратурою, обладнанням.

Подальший розвиток фармацевтичних кафедр медико-профілактичного і фармацевтичного факультету відзначений створенням у 1978 р. кафедри організації та економіки фармації із курсу організації і економіки фармацевтичної справи при кафедрі технології ліків, у 1997 р. — кафедри промислової фармації.

У різні роки на фармацевтичних кафедрах працювали і працюють відомі вчені: член-кореспондент АН УРСР, професор А.Я. Фіалков; професор Г.А. Вайсман; професор Т.В. Зінченко;  професор Є.Є. Борзунов; заслужений діяч науки і техніки України, професор Н.П. Максютіна; заслужений працівник фармації України, професор М.С. Пономаренко; професор О.М. Гриценко; заслужений працівник фармації України, професор Н.О. Ветютнєва; професор Р.С. Коритнюк; професор В.А. Загорій; професор Д.С. Волох; професор Т.М. Буднікова; заслужений лікар України, професор Г.М. Войтенко; професор Л.Л. Давтян; професор М.І. Борщевська, доктор фармацевтичних наук М.Л. Сятиня та ін.

На сьогодні у структуру медико-профілактичного і фармацевтичного факультету НМАПО імені П.Л. Шупика входять 10 кафедр: управління охороною здоров’я (завідувач кафедри — член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор Ю.В. Вороненко — ректор НМАПО імені П.Л. Шупика), гігієни і екології людини (завідувач кафедри — член-кореспондент НАМН України, заслужений лікар України, професор М.Г. Проданчук), вірусології (завідувач кафедри — заслужений лікар України, професор І.В. Дзюблик), гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків (завідувач кафедри — професор І.П. Козярін), контролю якості і стандартизації лікарських засобів (завідувач кафедри — заслужений працівник фармації України, професор Н.О. Ветютнєва), медичної статистики (завідувач кафедри — професор М.В. Голубчиков), мікробіології і епідеміології (завідувач кафедри — професор В.В. Гавура), організації і економіки фармації (завідувач кафедри — заслужений працівник фармації України, професор М.С. Пономаренко), промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (завідувач кафедри — професор В.А. Загорій), фармацевтичної технології і біофармації (завідувач кафедри — професор Л.Л. Давтян). Очолює медико-профілактичний і фармацевтичний факультет заслужений працівник фармації України, професор Н.О. Ветютнєва.

Тісна співпраця колективів кафедр медико-профілактичного та фармацевтичного профілів зумовлює динамічний розвиток навчально-методичної, наукової діяльності кафедр та належний рівень підготовки науково-педагогічних кадрів факультету.

Науково-педагогічний склад фармацевтичних кафедр робить значний внесок у розвиток системи післядипломної підготовки фармацевтичних кадрів України та колишнього СРСР. Достатній рівень розробки навчальних планів і програм зумовлений великим досвідом роботи в цьому напрямі: кафедри фармацевтичного профілю були базовими щодо створення програм для післядипломного навчання провізорів у колишньому СРСР.

Програма навчально-методичної діяльності фармацевтичних кафедр — складова діяльності НМАПО імені П.Л. Шупика щодо реалізації концепції медичної, фармацевтичної освіти згідно з законом України «Про освіту».

Навчально-методична робота фармацевтичних кафедр тісно пов’язана з нагальними потребами та організаційними змінами, що відбуваються у практичній фармації, зокрема з номенклатурою посад і провізорських спеціальностей.

Сьогодні на фармацевтичних кафедрах медико-профілактичного і фармацевтичного факультету здійснюється підготовка магістрів зі спеціальностей 8.110201 «Фармація», 8.110206 «Клінічна фармація» та післядипломна підготовка спеціалістів для фармацевтичної галузі в цілому. Особливістю навчально-методичної роботи фармацевтичних кафедр НМАПО імені П.Л. Шупика є також їх участь у підготовці лікарів різних спеціальностей із питань фітотерапії, гомеопатії, клінічної фармакології.

Післядипломна підготовка провізорів здійснюється на циклах інтернатури за спеціальністю «Загальна фармація», спеціалізації та передатестаційних за трьома спеціальностями «Загальна фармація», «Організація і управління фармацією», «Аналітично-контрольна фармація», циклах тематичного удосконалення, у тому числі з актуаль­них питань забезпечення якості лікарських засобів (уповноважені особи), фармакокінетики та фармакодинаміки, наукових основ застосування фітозасобів, гомеопатичної фармації та гомеопатії, роботи провізорів у сучасних умовах. Нині на кафедрах фармацевтичного профілю навчальний процес здійснюється відповідно до 30 нових навчальних планів та програм, розроблених або оновлених у 2004–2010 рр.

Зважаючи на те, що акцент концепції післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку сфокусовано на засвоєнні практичних навичок, співробітниками кафедр розроблені еталони (стандарти відповідей) практичних навичок, навчальні бази кафедр надають можливості для засвоєння певних розділів програм.

Підвищенню ефективності та індивідуалізації навчання, моніторингу засвоєння знань і їх систематизації сприяє інформатизація навчального процесу. Кожна кафедра обладнана міні-комп’ютерним класом. Мультимедійні технології, відеофільми з лекціями вчених світового рівня запроваджено у навчальний процес ряду кафедр та Міжнародної школи класичної гомеопатії (директор, кандидат медичних наук, доцент О.П. Мощич). Проводяться короткотривалі цикли тематичного удосконалення з елементами дистанційного навчання.

Всього за роки існування фармацевтичних кафедр НМАПО імені П.Л. Шупика підвищили кваліфікацію та навчалися в інтернатурі близько 36 тис. провізорів та лікарів, в тому числі з усіх регіонів України, республік колишнього СРСР та країн СНД.

Кафедри фармацевтичного профілю є осередками навчально-методичної, наукової роботи в галузі фармації. Кафедри мають потужний кадровий потенціал. Очолюють кафедри доктори наук, професори. Всього на кафедрах працюють 27 викладачів, серед них — 10 докторів наук, професорів; 17 кандидатів фармацевтичних, медичних, хімічних наук.

Науково-педагогічні працівники фармацевтичних кафедр проводять багатопланові наукові дослідження. Традиційними напрямами досліджень є розробка та запровадження нових препаратів рослинного походження, сучасних технологій таблетованих і парентеральних лікарських засобів, розробка нових методів аналізу. В останні роки набули розвитку нові напрями наукових досліджень: на­укове обґрунтування методології оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів, систем управління фармацевтичним сектором охорони здоров’я та забезпечення якості лікарських засобів під час виробництва і реалізації, вивчення впливу допоміжних речовин на фізико-хімічні властивості активних інгредієнтів лікарських засобів, обґрунтування сфер застосування профілів розчинення для твердих дозованих лікарських форм, сучасні технології м’яких лікарських засобів.

Підсумками великої багаторічної наукової роботи фармацевтичних кафедр стали створені лікарські засоби (Кверцетин у формі порошку та гранул, Корвітол®, фітогелі на основі поліорганосилоксанового адсорбенту та ін.), розроблені нормативно-технічна й аналітична нормативна документація, нові технології для більше ніж 70 лікарських препаратів, впроваджені нові методи аналізу, підготовлені документи нормативно-правового регулювання діяльності у фармацевтичної галузі, видані понад 70 монографій, посібників, розроблено більше 180 методичних рекомендацій, інформаційних листів, інструктивно-методичних матеріалів, отримано понад 60 патентів.

З 1946 р. на кафедрах введено аспірантуру та докторантуру, функціонує спеціалізована вчена рада по захисту докторських (кандидатських) дисертацій за спеціальностями: технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація; фармацевтична хімія та фармакогнозія. За роки існування фармацевтичних кафедр співробітниками, аспірантами, здобувачами підготовлено та захищено 22 докторські та близько 100 кандидатських дисертацій. Високий рівень кваліфікації, значний потенціал та досвід роботи науково-педагогічного складу фармацевтичних кафедр медико-профілактичного і фармацевтичного факультету на ниві післядипломної медичної (фармацевтичної) освіти слугують підставою для вагомого внеску у скарбницю наукових досягнень фармацевтичної галузі наук та у цілому фармації.

Пилип Снєгірьов