ФТАЛІЛСУЛЬФАТІАЗОЛ

ФТАЛІЛСУЛЬФАТІАЗОЛ (Phthalylsulfathiazolum), 4-(N′-(2-карбоксибензоїл)аміно)-N-(2-тіазоліл)бензолсульфонамід.

C17H13N3O5S2                                        Мол. м. 403,4

Phthalylsulfathiazolum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтий порошок, нерозчинний у воді, розведених кислотах, етері і хлороформі; легкорозчинний у водних розчинах гідроксидів лужних металів і натрію карбонату, малорозчинний у спирті, ацетоні. Зберігають у щільно закупореній тарі, в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; при нагріванні з резорцином у присутності концентрованої сірчаної кислоти з подальшим підлуженням виникає зелена флуоресценція внаслідок утворення флуоресцеїну; після попереднього розкладання на фталеву кислоту і норсульфазол субстанція дає характерну реакцію на первинну ароматичну аміногрупу; після мінералізації субстанції проводять характерну реакцію на сульфід-іон. Кількісно визначають алкаліметрично в середовищі ДМФА до появи блакитного забарвлення (індикатор — тимоловий синій).

Фармакологічна група. А07А В02 — сульфаніламідні препарати.

Фармакологічні ефекти. Антибактеріальний (бактеріостатичний) відносно грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, у т.ч. — збудників кишкових інфекцій.

Застосування. Дизентерія, коліти, гастроентерити, а також профілактика інфекційних ускладнень при операційних втручаннях на кишечнику.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.