АГАВА

АГАВА — Agave L. (грец. Agave — дочка Кадма, мати Пенфея). Рід листяних сукулентів родини агавових — Agavaceae. Понад 300 видів А. росте у Мексиці. У медицині використовується 2 види: А. сизальська — Agave sisalana (Engelm.) J.R. Drumm. et Prain і А. американська — Agave americana L. А. сизальска культивується у Центральній та Південній Америці, Південно-Східній Азії, Австралії, Східній Африці, А. американська — у країнах Середземномор’я, Індії, Шрі-Ланці, Центральній Америці. У СНД її вирощують у чорноморських вологих субтропіках, хоча А. має усі адаптаційні механізми для існування у засушливих районах. Стебло А.с. вкорочене з розеткою великих, м’ясистих і колючих листків. Цвітуть А. на 6–15-й, інколи на 50-й рік життя, утворюючи квітконос до 12 м завв. з великою кількістю (до 200 тис.) квіток. Після дозрівання плодів наземна частина А. часто відмирає, оскільки більшість видів — монокарпіки. Офіцинальна сировина — листя А.

Основні БАР А. — стероїдні сапоніни, похідні гекогеніну (12-оксотигогеніну), сапогеніни яких використовують для синтезу стероїдних гормональних препаратів шляхом окиснення спірокетального угруповання за схемою: сапогенін обробляють оцтовим ангідридом, діацетат псевдосапогеніну, що утворився, окиснюють хромовою кислотою з подальшим гідролізом естеру, отримують D16-прегенену та на його основі — кортизон, прогестерон тощо.


Гекогенін

Тигогенін

Кортизон

Прогестерон

У Китаї з А. отримано речовини анордрин і динордрин, які виявляють спермацидні властивості; їх використовують як контрацептивні препарати, що мають важливу перевагу над іншими препаратами цієї групи — їх достатньо приймати 1–2 рази на місяць.

З А.с. та інших видів отримують волокно — сизаль (сисаль, сезаль), що йде на виготовлення канатів, мотузок, сіток, щіток та деяких видів джинсового полотна. Із цукристого соку деяких А., який збирають перед початком цвітіння, готують алкогольні напої — пульке, мецкаль. З усіх А. отримують твердий віск (наліт на листі). А. американська застосовується в гомеопатії.

Літ.: Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2 т. Пер. с англ. — М., 1986; Жизнь растений. В 6 т. / Гл. ред. чл.-кор. АН СССР, проф. А.А. Федоров. — Т. 5. — Ч. 1. Цветковые растения / Под ред. А.Л. Тахтаджяна. — М., 1980; Blunden G., Patel A.V., Crabb T.A. Barbourgenin, a new steroidal sapogenin from Agave sisalana leaves // J. Nat. Prod. — 1986. — 49 (4); Cripps A.L., Blunden G. A quantitative gas-liquid chromatographic method for the estimation of hecogenin and tigogenin in the leaves, juice and sapogenin concentrates of Agave sisalana // Steroids. — 1978. — 31(5); Ding Y., Tian R.H., Yang C.R., Chen Y.Y., Nohara T. Two new steroidal saponins from dried fermented residues of leaf-juices of Agave sisalana forma Dong No. 1 // Chem. Pharm. Bull (Tokyo). — 1993. — 41 (3).