ФІНАНСОВА СИСТЕМА

ФІНАНСОВА СИСТЕМА — сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних сфер і ланок фінансових відносин, пов’язаних із формуванням і використанням централізованих і децентралізованих грошових фондів. Структура Ф.с. наведена на рисунку.

Finansova_systema.eps

Рисунок. Структура фінансової системи

Головними ланками Ф.с. є: державні фінанси (див. Фінанси); страхування; фінанси підприємств. Державні фінанси можна визначити як систему відносин з формування централізованих грошових фондів і використання їх на загальнодержавні потреби. Державні фінанси містять такі елементи, як: державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит. Головною ланкою державних фінансів є державний бюджет, який можна охарактеризувати як найважливіший інструмент реалізації фінансової політики держави. Другий інструмент державних фінансів — позабюджетні фонди (див. Позабюджетні фонди), до яких належать: Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд, Державний фонд зайнятості населення та ін. Позабюджетні фонди мають цільове призначення. Широке використання поряд із державним бюджетом коштів позабюджетних фондів зумовлене, в першу чергу, обмеженістю бюджетних ресурсів. Формування позабюджетних фондів дозволяє залучити додаткові фінансові ресурси для вирішення таких проблем, як: розширення соціальних послуг для населення, стимулювання розвитку відсталих галузей інфраструктури, забезпечення додатковими ресурсами пріоритетних галузей економіки. Важливим елементом державних фінансів є державний кредит, за допомогою якого здійснюється формування державою додаткових фінансових ресурсів за рахунок мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств, організацій і установ. Державний кредит — форма кредитних відносин між державою і юридичними та фізичними особами, за яких держава, головним чином, виступає як позичальник грошових коштів. Об’єктивна необхідність існування державного кредиту зумовлена постійною нестачею коштів Державного бюджету на задоволення потреб суспільства та наявністю дефіциту бюджету. За останні роки система страхування зазнала суттєвих змін. З переходом до ринкових відносин в країні виникають об’єктивні передумови для розвитку альтернативних форм страхової діяльності. Поряд із державними страховими організаціями страхові послуги активно надають і акціонерні страхові компанії, які одержали на це відповідні ліцензії. У міру поглиблення ринкових реформ роль майнового, особистого страхування, страхування відповідальності та страхування економічних ризиків буде зростати, оскільки стає все більш актуальною необхідність зниження ризику, пов’язаного з економічною та політичною нестабільністю, коливанням ринкової кон’юнктури, зростанням темпів інфляції та іншими факторами. Головною ланкою Ф.с. є фінанси підприємств (див. Фінанси). Тип сучасної Ф.с. України можна охарактеризувати як відкриту Ф.с., на відміну від закритої Ф.с., притаманної директивній економіці. Відкрита Ф.с. характеризується достатньо частою та інтенсивною взаємодією із зовнішнім середовищем. Фінансові ресурси (див. Фінансові ресурси), фінансова інформація стають об’єктами обміну із зовнішнім середовищем завдяки відносно прозорим кордонам відкритої системи. Відкритість Ф.с. в умовах ринку, в першу чергу, зумовлена наявністю альтернативних форм власності. Різноманітність форм власності створює можливість активного використання таких фінансових інструментів (див. Фінансові інструменти), як акції (див. Акція), облігації (див. Облігація), векселі (див. Вексель), ф’ючерси, опціони, варанти, факторинг (див. Факторинг), франчайзинг (див. Франчайзинг), лізинг (див. Лізинг) та ін. Це, у свою чергу, сприяє вільному продажу та купівлі валюти, цінних паперів, здійсненню зовнішньоекономічних страхових операцій, участі в діяльності міжнародних фінансових організацій. Але потрібно підкреслити, що ступінь відкритості Ф.с. повинен регулюватися в інтересах соціально-економічного розвитку держави. Невід’ємним елементом Ф.с. є фінансові інститути (див. Фінансові інститути).

Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997; Ван Хорп Дж. К. Основы управления финансами. — М., 1996; Нікбахт Є., Гропеллі А. Фінанси. — К., 1992; Посилкіна О.В., Толочко В.М. Фінансова діяльність хіміко-фармацевтичних підприємств. — Х., 2001; Финансы, денежное обращение и кредит / Под ред. Л.А. Дробозиной. — М., 1997.