КОНСЕРВУВАННЯ

КОНСЕРВУВАННЯ (лат. сonservatio — зберігання) — процес додавання до ЛП різних хімічних речовин з метою їх захисту від мікробного псування у процесі їх зберігання та використання; один з різновидів хімічної стерилізації. К. використовується лише в крайніх випадках, коли неможливі інші прийоми для забезпечення стерильності через складну фізико-хімічну структуру інгредієнтів ЛП, коли неможлива стерилізація останніх або через неможливість створення упаковок з одноразовими дозами. Проблема К. ЛП особливо важлива для очних крапель, водних витяжок, емульсій, мазей, виготовлених на гідрофільних та емульсійних основах, водних концентратах та ін. До консервантів ставиться низка вимог: фармакологічна індиферентність у використовуваній концентрації; відсутність загальнотоксичної та місцевоподразливої дії; широкий антимікробний спектр; відсутність хімічної взаємодії з компонентами ЛП; стійкість при зберіганні. Консерванти повинні забезпечувати стерильність лікарської форми протягом усього терміну їх застосування, тобто мати надійну антимікробну активність. Консерванти, що додаються до ЛП аптечного виготовлення, повинні бути зазначені в рецепті, їх назва і кількість записується в паспорті письмового контролю. Необхідність К. ЛП зараз зростає ще більше у зв’язку з розширенням їх асортименту.

Консерванти класифікують таким чином: неорганічні сполуки (препарати срібла, срібна вода та інші мають олігодинамічну дію, тобто викликають загибель мікроорганізмів при дуже великих розведеннях (1–10 мкг/л). Застосовують головним чином для К. очних крапель. Срібна вода використовується для знезаражування питної води на суднах та в інших специфічних умовах); металоорганічні сполуки (органічні сполуки ртуті), які мають велику антимікробну активність і в низьких дозах нетоксичні для людини. До таких речовин належать: мертіолат — натрієва сіль 2-(меркаптомеркурій-етил)бензойної кислоти — використовують для К. ін’єкційних розчинів (0,001%), очних крапель (0,005%), мазей (0,02–0,1%) та емульсій; метафен — використовується для К. очних крапель у концентрації 1:2500. Застосування метафену і мертіолату в очних розчинах обмежує та обставина, що вони стійкі тільки в лужному середовищі, в той час як більшість алкалоїдів, що використовуються в офтальмології, найбільш стабільні при низькому значенні рН; фенілртутні солі: фенілртуті ацетат, фенілртуті борат, фенілртуті бензоат, фенілртуті хлорид, фенілртуті глюконат і фенілртуті саліцилати; найширше застосовується фенілртуті нітрат для К. ін’єкційних розчинів у концентрації 0,001–0,002%, очних крапель — 0,004%, емульсійних мазей — 0,007–0,01%. Ця група сполук — надійні консерванти, їх дія на мікроорганізми грунтується на блокуванні сульфгідрильних груп ферментів, хоч органічні сполуки ртуті ефективні проти патогенних мікроорганізмів, що зазвичай бувають в очних розчинах. Деякі автори вважають небажаним застосування цих речовин в офтальмології. Органічні сполуки: етиловий спирт використовується для К. новогаленових препаратів у концентрації до 2%, а також у кількості 10–12% водної фази для К. емульсій, найбільші антисептичні властивості має 70% етиловий спирт, тому, будучи присутнім у галенових препаратах до 20%, він виявляє слабкий консервуючий ефект; фенілетиловий спирт використовують головним чином для К. очних розчинів у концентрації 0,3%. Як консервант очних крапель він прийнятий деякими країнами (Англія, США та ін.). Але його недоліком є те, що він неефективний проти багатьох грампозитивних мікроорганізмів; бензиловий спирт — у концентрації 0,5% застосовується для К. ін’єкційного розчину нембуталу і препаратів радіоактивних ізотопів; у концентрації 0,9% — для очних крапель зі стероїдними препаратами; хлорбутанолгідрат — для К. ін’єкційних розчинів, очних крапель (0,5%) та ін., бо вони характеризуються досить широким спектром антимікробної дії і незначною сенсибілізувальною здатністю, хлорбутанолгідрат сумісний з багатьма лікарськими речовинами, ефективний у розчинах з кислим значенням рН, проте повністю інактивується в нейтральному і лужному середовищах, несумісний зі срібла нітратом, сульфатіазолом натрію та деякими іншими речовинами; фенол (0,25–0,3–0,5%) — досить ефективний для К. парентеральних розчинів (інсулінових препаратів, вакцин і сироваток), майже не застосовується для ін’єкційних лікарських форм (має високу токсичність й інколи викликає біль і печіння при ін’єкціях, а також алергічну реакцію); хлоркрезол — у 10–13 разів активніший за фенол відносно бактерій і грибів, водночас менш токсичний, застосовується для К. очних крапель у концентрації 0,05%, ін’єкційних розчинів — 0,1%, мазей — 0,1–0,2%; кислота бензойна та її солі використовуються як харчові консерванти в кількості 0,1–0,2% у більшості країн світу, вони діють на дріжджі, особливо в кислому середовищі, як консерванти ЛП бензойна кислота та її натрієва сіль застосовуються для цукрового та лікарських сиропів, вазелінового масла, суспензій з антибіотиками та ін., вводяться в масу для желатинових капсул, в основному використовуються при приготуванні лікарських форм для внутрішнього застосування; кислота сорбінова дозволена в деяких країнах світу для К. харчових продуктів, вона менш токсична, ніж звичайно застосовувані кислоти-консерванти, і нешкідлива для людини навіть у великій кількості, сприяє підвищенню імунобіологічної активності організму, має сильну фунгіцидну активність, використовується для К. розчинів (0,1%), цукрового та ін. сиропів (0,7%), інколи в поєднанні з натрію бензоатом, дозволена до застосування при консервуванні гідрофільних і емульсійних основ (0,2%); складні ефіри параоксибензойної кислоти (парабени) — метиловий (ніпагін), пропіловий (ніпазол), бутиловий (бутабен) — у медичній практиці найширше застосовуються метиловий і пропіловий ефіри, які прийняті як консерванти багатьма зарубіжними фармакопеями (США, Чехії, Швеції, Великобританії, Німеччини та ін.), вони мають значно нижчу токсичність, ніж багато інших консервантів, ніпагін застосовується для К. ін’єкційних розчинів, сиропу цукрового, найчастіше використовують поєднання ніпагіну та ніпазолу у відношенні 1:3 (0,2%) для К. очних крапель, мазей, емульсій та ін.; солі четвертинних амонієвих сполук — синтетичні речовини з високою поверхневою активністю і бактерицидною дією. З цієї групи речовин за кордоном найширше застосовується бензилалконій хлорид у концентрації 1:10 000 переважно для К. очних крапель, крапель для носа, де необхідні відсутність подразливої дії та швидкий бактерицидний ефект. Цей консервант сумісний з багатьма лікарськими речовинами, за винятком срібла нітрату, сульфатіазолу натрію, кислоти борної, він має значну бактеріостатичну і фунгістатичну активність. К. також застосовується для зберігання крові поза організмом у стані її біологічної та функціональної повноцінності; для зберігання ізольованих органів фізичними, хімічними та біологічними факторами, які дозволяють зберігати їх життєздатність упродовж тривалого часу, з метою подальшого виконання замісної хірургії. Різноманітні методи К. застосовуються при обробці харчових продуктів з метою запобігання їх псуванню та забезпечення тривалого зберігання.

Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств. — Х., 2002; БМЭ / Под ред. Б.В. Петровского. — М., 1979. — Т. 11.