КОНДЕНСАЦІЯ

КОНДЕНСАЦІЯ (лат. condensare — згущувати) — процес переходу речовини з газоподібного стану у рідину або твердий стан: фазовий перехід першого роду можливий лише при докризових станах газу (пари) внаслідок його охолодження або стискування. В обох випадках необхідно, щоб при досягнутих значеннях температури і тиску конденсована фаза була термодинамічно стійкішою, ніж газоподібна. Якщо при цьому температура і тиск вищі значень, що відповідають потрійній точці для даної речовини, утворюється рідина (конденсат), а якщо не перевищують, пара переходить у твердий стан (десублімація). В об’ємі пари (чи парогазової суміші) конденсація може проходити тільки при переохолодженні пари відносно температури насичення. К. часто відбувається на твердій поверхні, яка охолоджується, якщо її температура нижча за температуру насичення при цьому тиску. У присутності неконденсованих газів К. починається тоді, коли пара досягне біля поверхні охолодження такої концентрації (парціального тиску) і температури, які відповідають стану насичення. Чим інтенсивніше відводиться теплота К. від поверхні, тим інтенсивніше процес К. Швидкість видалення теплоти залежить від тиску насичення пари, різниці температур насичення та поверхні, яка охолоджується, ступеня її гідрофобності чи гідрофільності, розмірів і форми поверхні охолодження та інших показників.

Исаченко В.П. Теплообмен при конденсации. — М., 1987.