КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович

КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович (09.07.1943, Уфа) — визнаний український біохімік та імунолог, державний і громадський діяч, академік НАН України (1991) та НАМН України (1993), академік-секретар відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України (з 2004) і директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (1989–1992 та з 1998).

SVKomisarenko.tifЗакінчив Київський державний медичний інститут (1966) та аспірантуру Інституту біохімії АН УРСР (1969).

Працював: молодший науковий співробітник (1972), учений секретар (1972–1974), старший науковий співробітник (1973), завідувач лабораторії (1976), завідувач відділу молекулярної імунології (з 1982), директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН УРСР (нині НАН України) (1989–1992 та з 1998). Працював в Інституті Пастера (1974–1975, Париж) та в Нью-Йоркському протираковому центрі ім. Слоан-Кеттерінга (1981).

Напрями наукової діяльності пов’язані з імунохімічним дослідженням антигенної структури білків та пептидів.

Наукові здобутки: першим у колишньому СРСР провів дослідження імунохімічної структури низки пептидів та білків, упровадив методи імуноензиматичних досліджень і проточну цитофлуориметрію, ввів у дослідження гібридомну техніку одержання моноклональних антитіл. Досліджував імунітет у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС; відкрив нові центри полімеризації фібрину, розробив комплекс імуноферментних тест-систем для контролю протидифтерійного імунітету в популяції, для діагностики та моніторингу лікування системи згортання крові та для діагностики туберкульозу; ним знайдена протипухлинна та імуномодулююча активність метиленбісфосфонової кислоти, на основі якої створено ЛП Мебіфон проти пухлин передміхурової та молочної залози (виробляється ВАТ «Фармак»), препарат Мебівід для лікування захворювань опорно-рухового апарату; брав участь у створенні ЛП Коректин, Кальмівід-М, Філомек, Молюфіл, Кальмофіл та ін. Підготував 6 докторів та 12 кандидатів наук; автор понад 300 наукових публікацій, серед них — 2 монографії та численні патенти.

С.В. Комісаренко обирався заступником голови Ради Міністрів УРСР і заступником прем’єр-міністра України з гуманітарних питань; працював Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві (1992–1998) і послом України в Ірландії (1995–1998, за сумісництвом); є почесним доктором Кінгстонського (1997) та Північно-Лондонського університетів (1997); головним редактором «Українського біохімічного журналу» (1989–1992; з 1998) та журналу «Біотехнологія» (з 2006); президентом Українського біохімічного товариства (з 1999); він — член ради Федерації європейських біохімічних товариств (FEBS), член редакційної ради міжнародного журналу «Європа», член редколегії міжнародного журналу з імунофармакології (Італія), член ради Міжнародного товариства імунофармакологів (США). Він також є головою комісії РНБО України з питань біобезпеки та біозахисту (2007), президентом Українського інституту миру і демократії, першим заступником голови Української Ради Миру, головою наглядової ради Міжнародного фонду національної пам’яті України.

Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня (2005), «За заслуги» III ступеня (1996) і II ступеня (1998), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), є лауреатом Державної премії УРСР (1979), премії НАН України ім. О.В. Палладіна (2003), заслуженим діячем науки і техніки України (2008).

Основні праці: Радиация и иммунитет человека: Влияние малых доз излучения, возникших в результате аварии на ЧАЭС, на клетки кроветворной и иммунной систем человека. — К., 1994 (співавт.); Клонування та експресія білків Mycobacterium bovis MPB63 і МРВ83 у клітинах Escherichia coli // Доповіді НАН України. — 2007. — № 9 (співавт.); Получение рекомбинантных scFV-антител против дифтерийного токсина методом фагового дисплея // Український біохімічний журнал. — 2007. — Т. 79, № 5 (співавт.); Immunochemistry of apamin-bee venom neurotoxin. I. Radioimmunoassay with apamin and its derivatives // Molecular Immunology. — 1981. — Vol. 18, № 5 (співавт.); Chemistry of Peptides and Proteins. — Berlin–N.Y., 1986 (співавт.); The study of fibrin polymerization with monoclonal antibodies // Biomedical Science. — 1991. — Vol. 2, № 3 (співавт.); Blood contents and Ultrastructure of CD56+ (NKH-1) Cells and Large Granular Lymphocytes (LGLS) in Patients with Primary Insulin-Dependent Diabetes Mellitus Before and After Insulin Treatment // J. Immunol. Immunopharmacol. — 1991. — Vol. XI, № 2 (співавт.); The immune response to cytochrome c in BALB/c mice is delayed due to inability of non-specific antigen-presenting cells to provide its immunodominant epitope // Immunology Letters. — 1995. — Vol. 47, № 1–2 (співавт.); Immunochemical characterization of the MPB 70/80 and MPB83 Proteins of Mycobacterium bovis // Infection and Immunity. — 1998. — Vol. 66. — № 4 (співавт.); Novel Monoclonal Antibodies against Major Antigens of Mycobacterium bovis // Scandinavian Journal of Immunology. — 2001. — Vol. 53. — № 5 (співавт.); Two monoclonal antibodies to D-dimer — specific inhibitors of fibrin polymerization // Thromb. Res. — 2004. — Vol. 113, № 3–4 (співавт.); TGFbetal is involved in high glucose-induced accumulation of pericellular chondroitin sulphate in human endothelial cells // Journal Diabetes Complications. — 2004. — Vol. 18, № 5 (співавт.); Overexpression of 6-phosphofructo-2-kinase/fructose-2,6-bisphosphatase-4 in the human breast and colon malignant tumors // Biochimie. — 2005. — Vol. 87 (співавт.); Functional role of Bb-chain N-terminal fragment in the fibrin polymerization process // FEBS Journal. — 2007. — Vol. 274. — № 17 (співавт.); Nicotinic acetylcholine receptors alpha4beta2 and alpha7 regulate myelo- and erythropoiesis within the bone marrow // Internl J. of Biochem. & Cell Biology. — 2008. — № 40 (співавт.); The role of proteinase-activated receptor 3 (PAR3) in mouse hybridoma studied with monoclonal antibody generated against thrombin cleavage site // Central Europ. J. Immunol. — 2008. — № 33 (співавт.); A neoantigenic determinant in coiled coil region of human fibrin β-chain // Thrombosis Research. — 2009. — № 123 (співавт.); Молекулярные механизмы образования и разрушения фибрина. — К.: Наукова думка, 2013.

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна. 1925–2005. — К., 2005; Національна академія наук України. Персональний склад. 1918–2013. — К., 2013.