КОМБІНУВАННЯ

КОМБІНУВАННЯ (лат. combinatio — зв’язування, поєднування) — одна з форм організації виробництва, що грунтується на об’єднанні різних галузей виробництва в одній великій організації з метою спрощення міжвиробничих зв’язків у технологічному ланцюгу; технологічне поєднання взаємозалежних різнорідних виробництв однієї чи різних галузей промисловості у межах одного підприємства. Основні ознаки К.: технічна можливість об’єднання різнорідних виробництв у єдиний технологічний ланцюг; пропорційність виробництв за продуктивністю (потужністю); територіальна єдність виробництв, що об’єднуються; організаційно-економічна доцільність об’єднання виробництв; наявність якісних комунікацій між різними виробництвами, сучасних допоміжних і обслуговуючих виробництв. К. у фармацевтичному виробництві дозволяє: 1) витягувати із сировини максимально можливу кількість корисних речовин (компонентів); 2) мати високий науково-технічний і кадровий потенціал; 3) маневрувати ресурсами у межах об’єднання; 4) ефективно використовувати ресурси; 5) виробляти конкурентоспроможні ЛП. Залежно від характеру виробництва, технології та об’єднання у виробничому процесі окремих стадій переробки субстанцій, основних і допоміжних матеріалів відомо дві основні форми К.: послідовна переробка субстанцій для одержання ЛП; комплексна переробка субстанцій, тобто вироблення з одного виду сировини декількох видів корисних продуктів. Розрізняють вертикальне, горизонтальне і змішане К. Вертикальне К. — коли здійснюється послідовна переробка сировини у напівфабрикат або готову продукцію. Горизонтальне К. допускає комплексну переробку сировини. У фармацевтичному виробництві найбільш поширене вертикальне К. — економічно ефективна форма організації виробництва. Його економічна ефективність зумовлена такими вихідними параметрами, як високий рівень безперервності виробничих процесів; раціональне використання предметів праці та живої праці; скорочення питомих капіталовкладень; зниження собівартості ЛП; прискорення оборотності обігових коштів; раціональне розміщення продуктивних сил промисловості. Узагальнюючий показник економічної ефективності комбінування у фармацевтичному виробництві — різниця витрат у некомбінованому і комбінованому підприємствах. Для забезпечення вибору оптимальної схеми К. розрахунки суми зведених витрат варто складати окремо за суміжними стадіями виробництва і за всіма стадіями в цілому. Оптимальним є той варіант К., при якому загальні витрати на здійснення К. на певному ФП мінімальні.

Основы рыночной экономики: Словарь-справочник. — Х., 1992; Фатхутдинов Р.А. Организация производства. — М., 2001; Экономика предприятия / В.Я. Горфинкель, Е.М. Купряков, В.П. Прасолова и др. — М., 1996.