КОЛА (Cola; cola — африканська назва рослини) — рід вічнозелених кущів або дерев родини стеркулієвих (Sterculiaceae), який поєднує близько 125 видів. Для медицини становить інтерес К. блискуча — Cola nitida (Vent.) A. Cher.) Schott et Endl. (лат. nitidus, a, um — блискуча); рос. назви: кола блестящая, кола настоящая. К.б. росте у тропічних лісах Західної Африки. Культивується у багатьох тропічних країнах з вологим кліматом — Камеруні, Нігерії, Гані, Сьєрра-Леоне та ін.
К.б. — це красиве дерево 10–20 м завв. Листя цільне або пальчастоскладне, велике, чергове, короткочерешкове, цілокрає, широколанцетоподібне. Суцвіття — коротка зонтикоподібна волоть. Квітки невеликі одностатеві чи полігамні, жовтуваті, пелюстки з червоними жилками, зав’язь п’ятигнізда. Плід — велика, зіркоподібна п’ятипроменева листівка, при дозріванні розтріскується на 5–12 частин. У кожному гнізді міститься 2–6 насінин. Ядро насінини яскраво-червоного чи білого кольору; насіння без ендосперму, складається з двох великих сім’ядоль, корінця і бруньки.
Насіння К.б. — Semen Colae, Nux Colae (висушені сім’ядолі) — містить кофеїн (2,5–3%) і теобромін у вільному стані, у вигляді танатів з дубильними речовинами. У свіжому насінні кофеїн міститься у вигляді глікозиду колакатехіну (коланіну), який гідролізується на глюкозу, кофеїн і кола-дубильні речовини. Під час сушіння цей комплекс руйнується, утворюються вільні алкалоїди, і насіння забарвлюється в червоний колір.
Порошок К.б. додають в деякі сорти шоколаду для посилення тонізувальної дії, його використовують також для приготування популярних напоїв кока-кола та пепсі-кола. Міжнародний комітет з харчових стандартів вимагає, щоб у напоях типу пепсі-кола, кока-кола вміст кофеїну не перевищував 50–200 мг/л. Напої, які містять меншу кількість кофеїну, вважаються декофеїнізованими. Таблетки Кола і шоколад рекомендують застосовувати льотчикам, альпіністам, спортсменам. За кордоном випускають препарати на основі плодів К.б.: Kola Liquid Extract (1:1), Kola Tinctura, Kola wine, Labiton, Kobona.
Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1997; Trease and Evans Pharmacognosy. — London, 1992.