КЛІТКОВИНА

КЛІТКОВИНА — рослинний полісахарид; комплекс міцелярної целюлози (див. целюлоза) і аморфних геміцелюлоз (див. геміцелюлози); головна складова клітинної оболонки рослин, що зумовлює її еластичність, стійкість та міцність. У чистому вигляді к. — біла волокниста речовина без запаху і присмаку, нерозчинна у воді, ефірі й спирті. Майже не засвоюється травним трактом вищих тваринних організмів, проте розщеплюється в шлунку жуйних тварин та кишковому тракті комах. Це зумовлено наявністю у них мікроорганізмів-симбіонтів (мезофільних і термофільних, аеробних і анаеробних бактерій, актиноміцетів родів Trichoderma, Chaetomium, Fusarium та ін.), які виділяють ферменти гідролази — целюлазу й целобіазу, що розщеплюють целюлозу, та фермент ксиланазу, що розщеплює геміцелюлози. У рази ферментативного гідролізу К. спочатку утворюється дисахарид целобіоза (С12Н22О11), а потім — глюкоза. целюлозоруйнівні мікроорганізми здійснюють розщеплення всього рослинного матеріалу на планеті, відіграють важливу роль у процесах мінералізації та кругообігу вуглецю в природі, застосовуються у фармацевтичній промисловості та виробництві плодово-ягідних соків. К. та лігноклітковину використовують як складову харчових волокон (див. Вуглеводи), сировину для харчової, фармацевтичної та інших галузей промисловості. Збалансований раціон К. та вживання препаратів на основі К. нормалізують процеси травлення, позитивно впливають на перистальтику і мікрофлору кишечнику, сприяють пом’якшенню калових мас, полегшують акт дефекації, пригнічують апетит, знижують рівень холестерину в крові, забезпечують адсорбцію речовин, інактивацію токсинів тощо. На к. багаті житній хліб, насіння бобових, злаків, амаранту, вівсяна, пшенична й гречана крупи, буряк, морква, солодкі сорти яблук тощо.

Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. — К., 2000; Роговин З.А. Химия целлюлозы. — М., 1972; Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і О.В. Топачевського. — К., 1986; Шарков В.И., Куйбина Н.И. Химия гемицеллюлоз. — М., 1972; Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. — К, 2005; Універсальний словник-енциклопедія / М. Попович, І. Дзюба, Н. Корнієнко та ін. — К.—Львів, 2001.