КІСТКА

КІСТКА (лат. os) — трубчастий орган, в основному побудований з пластинчастої кісткової тканини, крім горбків. Зовні К. покрита окістям, за винятком суглобних поверхонь епіфізів, покритих різновидом гіалінового хряща. В окісті (періості) розрізняють два шари: зовнішній (волокнистий) і внутрішній (клітинний). Зовнішній шар в основному утворений волокнистою сполучною тканиною. Внутрішній шар містить остеогенні камбіальні клітини, преостеобласти й остеобласти різного ступеня диференціювання. Камбіальні клітини веретеноподібної форми мають невеликий об’єм цитоплазми та помірно розвинутий синтетичний апарат. Преостеобласти — енергійно проліферуючі клітини овальної форми, здатні синтезувати мукополісахариди. Остеобласти характеризуються сильно розвинутим білоксинтезуючим апаратом. Через окістя проходять судини і нерви, які живлять К. Окістя зв’язує К. з навколишніми тканинами та бере участь у її трофіці, розвитку, рості і регенерації. Компактна речовина, що утворює діафіз К., складається з кісткових пластинок, товщина яких коливається від 4 до 12–15 мкм. Кісткові пластинки розташовуються у певному порядку, формуючи складні утвори (гаверсові системи). У діафізі розрізняють три шари: зовнішній шар загальних пластинок, середній, утворений концентрично нашарованими навколо судин кістковими пластинками — остеонами і так званим остеонним шаром, і внутрішній шар загальних пластинок. Зовнішні загальні (генеральні) пластинки не утворюють повних кілець навколо діафіза К., перекриваються на поверхні наступними шарами пластинок. Внутрішні загальні пластинки добре розвинуті тільки там, де компактна речовина К. безпосередньо межує з кістковомозковою порожниною. У тих же місцях, де компактна речовина переходить у губчасту, його внутрішні загальні пластинки продовжуються в пластинки поперечин губчастої речовини. У зовнішніх загальних пластинках залягають живильні (фолькманові) канали, по яких з окістя всередину К. входять судини. З боку окістя в К. під різними кутами проникають колагенові волокна. Найчастіше вони розгалужуються тільки в зовнішньому шарі загальних пластинок, але можуть проникати й у середній остеонний шар, однак ніколи не входять у пластинки остеонів. У середньому шарі кісткові пластинки розташовуються головним чином в остеонах, формуючи остеонні пластинки, а також вставні пластинки, що лежать між остеонами. Товщина та довжина кісткових пластинок коливається від декількох десятків до сотень мікрометрів. У кісткових пластинках розташовуються колагенові фібрили, упаяні в матрикс. Фібрили мають різний напрямок, але переважно вони орієнтовані паралельно до довгої осі остеону. Остеони (гаверсові системи) є структурними одиницями компактної речовини трубчастої К. Вони являють собою циліндричні утворення, що складаються з кісткових пластинок, ніби вставлених одна в одну. У кісткових пластинках і між ними розташовуються тіла кісткових клітин і їхні відростки, замуровані в кістковій міжклітинній речовині. Міжклітинна речовина складається з основної аморфної речовини, імпрегнованої неорганічними солями, в якій розташовуються колагенові волокна, що утворюють невеликі пучки. Вони містять в основному білок — колаген I і V типів. Волокна можуть мати безладний (у ретикулофіброзній кістковій тканині) або суворо орієнтований (у пластинчастій кістковій тканині) напрямок. В основній речовині кісткової тканини, в порівнянні з хрящовою, міститься відносно невелика кількість хондроїтинсерної кислоти, але багато лимонної й інших кислот, що утворюють комплекси з кальцієм, імпрегнуючим органічний матрикс К. Крім колагенового білка, в основній речовині кісткової тканини виявляють неколагенові білки (остеокальцин, сіалопротеїн, остеонектин, різні фосфопротеїни, протеоліпіди, що беруть участь у процесах мінералізації), а також глікозаміноглікани. Основна речовина К. містить кристали гідроксиапатиту, впорядковано розташовані по відношенню до фібрил органічного матриксу К., а також аморфний фосфат кальцію. У кістковій тканині виявлено понад 30 мікроелементів (купрум, стронцій, цинк, барій, магній та ін.), що відіграють найважливішу роль у метаболічних процесах в організмі. Систематичне збільшення фізичного навантаження призводить до наростання кісткової маси від 10 до 50% унаслідок високої мінералізації. Кожен остеон відмежований від сусідніх остеонів так званою спайною лінією, утвореною основною речовиною, яка цементує їх. У центральному каналі остеону проходять кровоносні судини із супровідною сполучною тканиною й остеогенними клітинами. У діафізі довгої К. остеони розташовані переважно паралельно до довгої осі. Канали остеонів анастомозують один з одним; у місцях анастомозів пластинки, що прилягають до них, змінюють свій напрямок. Такі канали називають живильними. Судини, розташовані в каналах остеонів, поєднуються один з одним та із судинами кісткового мозку й окістя. Велику частину діафіза складає компактна речовина трубчастих К. На внутрішній поверхні діафіза, що межує з кістковомозковою порожниною, пластинчаста кісткова тканина утворює кісткові поперечини губчатої речовини К. Порожнина діафіза трубчастих К. заповнена кістковим мозком (червоним і жовтим). Ендост — оболонка, що покриває К. з боку кістковомозкової порожнини. У ендості сформованої поверхні К. розрізняють осміофільну лінію на зовнішньому краї мінералізованої речовини кістки та остеоїдний шар, що складається з аморфної речовини, колагенових фібрил і остеобластів, кровоносних капілярів і нервових закінчень, шару лускоподібних клітин, що нечітко відокремлюють ендост від елементів кісткового мозку. Товщина ендосту перевищує 1–2 мкм, але менше, ніж у періості. У ділянках активного формування К. товщина ендосту зростає в 10–20 разів за рахунок остеоїдного шару внаслідок підвищення синтетичної активності остеобластів і їхніх попередників. При ремоделюванні К. у складі ендосту виявляються остеокласти. В ендості старіючої К. зменшується популяція остеобластів і клітин-попередників, але зростає активність остеокластів, що призводить до витончення компактного шару та перебудови губчатої речовини К. Між ендостом і периостом існує певна мікроциркуляція рідини та мінеральних речовин завдяки лакунарно-канальцієвій системі кісткової тканини.

Гистология, цитология и эмбриология /Под ред. проф. Ю.И. Афанасьева, проф. Н.А. Юриной. — М., 2001; Анатомия человека / Под ред. акад. М.П. Сапина. — М., 2001.


Інші статті автора