ФЕНІТОІН

ФЕНІТОІН (Phenytoinum), 5,5-дифенілімідазолідин-2,4-діон.

C15H12N2O2                                              Мол. м. 252,3

Phenytoinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, нерозчинний у воді, хлористому метилені, мало розчинний у спирті, розчинний в розчинах лугів; Тпл =295 °С; ІЧ-спектр, см–1: 1750, 1400, 1200, 1010, 780 (KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла сухому місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають температуру плавлення субстанції; методом ТШХ (у системі розчинників: діоксан — гексан (30:75), детекцію плям проводять в УФ-світлі (λ = 254 нм)); при кип’ятінні субстанції з розчином амоніаку та подальшому додаванні сульфату міді (ІІ) випадає осад рожевого кольору. Кількісно визначають методом алкаліметрії в середовищі ДМФА, титрант методу — 0,1 М розчин натрію метилату, кінець титрування визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. N03A B02 — протисудомні препарати.

Фармакологічні ефекти. Протиепілептичний, протисудомний, антиаритмічний, міорелаксуючий.

Застосування. Епілепсія (великі судомні напади), профілактика посттравматичної та постнейрохірургічної епілепсії, шлуночкові аритмії, у т.ч. при інтоксикації серцевими глікозидами, невралгія трійчастого нерва (див. Протиепілептині препарати).

Машковский М.Л. Лекарственные средства. — М., 2000; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х. 2005; Регистр лекарственных средств России РЛС Энциклопедия лекарств. — М., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C Moffart. — London, 1986; Europian Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.


Інші статті автора