КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА

КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА (Acidum acetylsalicylicum), 2-ацетоксибензойна кислота.

C9H8O4                                            Мол. м. 180,16

Acidum acetylsalicylicum.ai

АФІ синтетичного походження. Білі голчасті кристали, розчинний у воді, спирті, ефірі, хлороформі, в розчинах лугів, важкорозчинний у бензолі. Tпл. — 133–136 оС. Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за температурою плавлення кислоти саліцилової після гідролізу субстанції; кислоту саліцилову, яка утворилася внаслідок гідролізу субстанції, ідентифікують дією розчину заліза (ІІІ) хлориду (синьо-фіолетове або червоно-фіолетове забарвлення); при кип’ятінні субстанції з кальцію оксидом утворюється ацетон, який із о-нітробензальдегідом дає синє забарвлення (реакція на оцтову кислоту). Кількісно визначають методом алкаліметрії зворотне титрування (індикатор фенолфталеїн).

Фармакологічна група. A01A D05; N02B A01; N02B A13; B01A C06 — жарознижувальний, знеболювальний, протизапальний, антиагрегантний препарат.

Фармакологічні властивості. Застосовується з 1899 р., але зберігає важливе значення до цього часу. Проявляє протизапальний, знеболювальний, жарознижувальний, антитромботичний, імунодепресивний ефекти. Механізм дії обумовлений в основному пригніченням синтезу простагландинів різних класів у зв’язку з невибірковим інгібуванням ферменту циклооксигенази (ізоформи ЦОГ-1 і ЦОГ-2) і зменшенням ролі простагландинів як медіаторів запалення, болю, лихоманки, регуляторів агрегації тромбоцитів і мікроциркуляції. На відміну від інших нестероїдних протизапальних препаратів, пригнічує ЦОГ незворотно. Крім того, інгібує фермент гіалуронідазу, стабілізує мембрани лізосом, гальмує синтез АТФ, обмежуючи енергетичне забезпечення запального процесу, підсилює виділення ендогенних глюкокортикоїдів. У протизапальному ефекті переважає зменшення эксудації та проліферації, на фазу альтерації впливає менше. Знеболювальна дія має периферичний (зменшення вираженості альгогенної дії брадикініну, зменшення набряку і стискання нервових закінчень внаслідок антиексудативного ефекту) та центральний (пригнічення проведення больових імпульсів у спинному і головному мозку) компоненти. Жарознижувальна дія виявляється тільки при підвищеній температурі, обумовлена зменшенням пірогенного впливу простагландину Е на центр терморегуляції й реалізується за рахунок збільшення тепловіддачі — розширення судин, збільшення потовиділення. Антитромботичний ефект пов’язаний із зменшенням агрегації та адгезії тромбоцитів унаслідок пригнічення синтезу тромбоксану А2 і зі слабкою антикоагулянтною властивістю. Стимулює дихальний центр, підсилює жовчовиділення, збільшує (у високих дозах) або зменшує (у низьких дозах) ниркову екскрецію сечової кислоти, у високих дозах підсилює катаболізм білків і ліпідів. При цукровому діабеті виявляє гіпоглікемічну дію.

Показання. Ревматизм, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, інфекційно-алергічний міокардит, гарячковий стан (при температурі тіла >38 °С), головний (включаючи мігрень), зубний, менструальний біль, невралгії, міалгії, тромбофлебіт, тромбоз судин сітківки, стенокардія, інфаркт міокарда, профілактика післяопераційних тромбозів та емболій, порушень мозкового кровообігу ішемічного типу. Фармакологічний тест (толерантність за Квіком) для диференціальної діагностики при гемофілії, хворобі Віллебранда, коли тривалість кровотечі після прийому К.а. збільшується більше ніж у 2 рази (в нормі вона не змінюється або збільшується менше ніж у 2 рази).

Побічні ефекти обумовлені в основному інгібуванням ЦОГ-1 і пригніченням синтезу простагландинів, що контролюють процеси регенерації слизової оболонки ШКТ, реологічні властивості крові й тромбоутворення. Їх частота і вираженість прямо пропорційні дозам і тривалості застосування. Частіше відмічають гастропатії — подразливий та навіть ульцерогенний вплив на шлунок, диспептичні явища (нудота, блювання), біль у животі; можливі кровотечі (шлункові, носові, іншої локалізації), при тривалому застосуванні — анемія. Доцільно періодично робити аналізи калу на приховану кров й аналізи крові. Рідше спостерігаються алергічні реакції (бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, шкірний висип), гіпоглікемія, дзвін у вухах, судомний синдром, загострення подагри. Проявляє тератогенну дію. Рідкісний і дуже небезпечний побічний ефект — синдром Рейє (токсичне ураження головного мозку з високою летальністю); зустрічається у дітей з ГРВІ, грипом. Відома ідіосинкразія до саліцилатів. Для зменшення подразливої та ульцерогенної дії К.а. приймають після їди, подрібнюють таблетки і запивають їх лужною мінеральною водою або застосовують водорозчинні таблетки. Препарат простагландину Е мізопростол послаблює негативний вплив К.а. на шлунок. При геморагіях призначають препарати вітаміну К — вікасол, фітоменадіон.

Протипоказання. Усі захворювання, що супроводжуються зниженою здатністю крові згортатися, особливо гемофілія, тромбоцитопенія; легеневі, шлункові, маткові кровотечі. Захворювання травного тракту — виразкова хвороба (навіть в анамнезі), гастрит, недостатність функції печінки. Декомпенсована серцева недостатність, портальна гіпертензія, венозні застійні явища. Бронхіальна астма. Період вагітності (особливо І триместр) і годування грудьми. Епілепсія. Респіраторні вірусні інфекції, в тому числі грип, у дітей до 14 років. Не рекомендується застосовувати К.а. в осіб з підвищеною чутливістю до пеніцилінових антибіотиків.

Гостре отруєння. Проявляється головним болем, дзвоном у вухах, порушенням зору, психіки, нудотою, блюванням, діареєю, болем в ділянці шлунка, підвищенням температури тіла, порушеннями кислотно-лужної рівноваги (дихальний алкалоз або метаболічний ацидоз), гіпокаліємією, гіпернатріємією, дегідратацією. Невідкладна допомога — промивання шлунка, призначення адсорбентів і сольових проносних засобів, корекція водно-сольового обміну.

Дозування. Застосовується всередину, рідше — ректально в супозиторіях. Як знеболювальний, жарознижувальний і протизапальний засіб у дорослих 0,25–1 г 3–4 рази на добу (до 3 г на добу); дітям 1 року — 0,05 г, 2 років — 0,1 г, 3 років — 0,15 г, 4 років — 0,2 г, від 5 років — 0,25 г на прийом. Як антиагрегант, антитромботичний препарат — у нижчих дозах, що переважно пригнічують синтез тромбоксану А2 у тромбоцитах і майже не пригнічують синтез у судинній стінці його антагоніста — простацикліну (0,05 або 0,1 г — таблетки Тромбо АСС; 0,1 або 0,3 г — таблетки, покриті оболонкою, розчинною в кишечнику, Аспірин Кардіо). Як антитромботичний препарат застосовувати препарати К.а. достатньо 1–2 рази на добу, а в дозі 0,3 г — через день.

Взаємодія. Протизапальна дія К.а. потенціюється глюкокортикоїдами, знеболювальна — наркотичними та іншими анальгетиками, барбітуратами, димедролом, а щодо спастичного болю — спазмолітиками, головного — кофеїном. Жарознижувальний ефект підсилюється димедролом та іншими блокаторами Н1-гістамінорецепторів, нейролептиками, нікотиновою кислотою. К.а. підсилює дію антикоагулянтів, цукрознижувальних препаратів — похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів, метотрексату, трийодтироніну; підвищує концентрацію в крові дигоксину, барбітуратів, солей літію. Знижує ефекти сечогінних і гіпотензивних препаратів, сульфінпіразону, пробенециду. Алкоголь, глюкокортикоїди, антикоагулянти підвищують ризик шлункової кровотечі, що викликається К.а.

Лікарські форми: таблетки, шипучі таблетки, таблетки, покриті кишково-розчинною оболонкою, порошок.

Торгові назви: Аспірин, Ацелізин, Аспро, Ацилпірин, Аспекард та ін.; К.а. входить до складу ряду комбінованих препаратів (Аскофен, Новоцефалгін, Цитрамон, Асфен, Седалгін, Аспірин-С та ін.) (див. Анальгезивні препарати, Ангіопротектори, Антиагрегантні препарати, Нестероїдні протизапальні препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015;Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2002. — Т. 1; Штрыголь С.Ю., Гришина Т.Р. Фармакология с клинической фармакологией. — Иваново, 2002; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed, A, 2001.