ФЕНІЛПРОПАНОЛАМІНУ ГІДРОХЛОРИД (Phenylpropanolamini hydrochloridum), гідрохлорид (1RS, 2SR)-2-аміно-1-фенілпропан-1-ола.
C9H14 ClNO Мол. м. 187,7
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, етанолі, практично нерозчинний у дихлорметані; Тпл =194–196 °С; УФ-спектр: λmax = 257 нм (
= 11,7), 262 нм (підлужений водний розчин); ІЧ-спектр, см–1: 1590, 1055, 1500, 1030, 746, 700 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, в захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ у системі розчинників амоніак концентрований — етанол — бутанол-1 (6:24:40); визначають Тпл субстанції, проводять реакції з солями купруму (у лужному середовищі утворюється комплекс фіолетового кольору) та реакцію на хлориди. Кількісно визначають алкаліметрично в спиртовому середовищі (точку еквівалентності визначають потенціометрично).
Фармакологічна група. R01B A01 — симпатоміметики для системного застосування при захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів.
Фармакологічні ефекти. Викликає звуження судин та зменшення набряку слизової оболонки дихальних шляхів; стимулюючий вплив на ЦНС.
Застосування. Симптоматичне лікування при ринітах, синуситах, ГРВІ та бронхолегеневі захворювання.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Швайка О. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editior A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.