Квасоля звичайна

КВАСОЛЯ фотоКвасоля (Phaseolus L.) — рід однорічних і багаторічних трав’янистих рослин родини бобових (Fabaceae). У світовій флорі рід налічує близько 240 видів, з яких 20 — культивуються, інші — дикорослі, поширені головним чином в тропічних державах.

В Україні росте 3 види:

  1. Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.);
  2. Квасоля багатоквіткова (Ph. multiflorus Milld.);
  3. Квасолязолотиста (Ph. aureus (Roxb.) Piper).

Найбільш поширений вид — Квасоля звичайна (від грец. phaseolos — боб; лат. vulgaris — звичайний); рос. назва: фасоль обыкновенная; нар. назва: фасоля. Однорічна трав’яниста рослина. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, 30–80 см завв. (кущова форма). Листки довгочерешкові, трійчасті. Квітки білі, рожеві чи лілові, в пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні–серпні. Походить з Південної або Центральної Америки. В Україні вирощують як харчову рослину. Офіцинальною сировиною К.з. є трава і лушпиння (стручки) — Herba Phaseoli, Pericarpii Phaseoli. Траву збирають після плодоношення.

Основні діючі речовини васолі звичайної: фенольні сполуки, тритерпеноїди та стероїди, азотвмісні сполуки, вітаміни, білки, амінокислоти, макро- та мікроелементи. Трава містить флавоноїди: кемпферол-3-глюкуронід, кверцетин-3-глюкуронід, ізокверцетрин, астрагалін, кемпферол, робінін; гідроксикоричні кислоти: кавову, ферулову, хлорогенову, неохлорогенову, n-кумарову; органічні кислоти: хінну, шикимову, бурштинову, треонову, 2-с-гідроксиметилпентанову, спирт інозит; кумарини: умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, ескулетин, ескулін; тритерпенові та стероїдні сполуки: фазеолозиди А, В, С, D, E, β-ситостерин; азотвмісні сполуки: бетаїн, алантоін; вітаміни: А, В, Е, С; амінокислоти: лізин, гістидин, триптофан (входять до складу білків), крім того, аспарагінова кислота, серин, треонін, лейцин, аргінін; макро- та мікроелементи: K, Ca, P, Fe, Mg, Cu, S, Mn, сліди Co, Ni, J, Se.

Препарати з квасолевого лушпиння мають дермотонічні, сечогінні, антибіотичні та гіпоглікемічні властивості й використовуються для лікування хронічних дерматозів, гіпертонії, ревматизму, запалення нирок, легких форм цукрового діабету та набряків, спричинених захворюваннями нирок. Лушпиння входить до складу збору Арфазетин, який використовують при діабеті. З трави виготовляють препарат Гліфазин (гранули) для лікування цукрового діабету.

Дихтярев В.И., Ковалев В.Н., Комиссаренко Н.Ф. Фенольные соединения Phaseolus vilgaris / ХПС. — 1982. — № 2; Оксикумарины Phaseolus vilgaris // ХПС. — 1983. — № 4; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Чирва В.Я., Кинтя П.К., Крецу Л.Г. β-Д-глюкопиранозид β-ситостерина из Phaseolus vulgaris // ХПС. — 1970. — № 4; Тритерпеновые гликозиды бобовых. О строении главного гликозида фасоли // ХПС. — 1970. — № 5.


Інші статті автора