ІНФОРМАЦІЙНА БІОЛОГІЯ

ІНФОРМАЦІЙНА БІОЛОГІЯ — самостійний науковий розділ, який займається розробкою і застосуванням обчислювальних алгоритмів для дослідження (аналізу) і систематизації результатів аналізу біологічних систем на трьох рівнях їх організації: молекулярно-генетичному, організаційному і популяційному (екосистемному). До найбільш актуальних завдань інформаційної біології належать: 1) створення комп’ютерних баз даних для зберігання експериментальної інформації про структуру і функції біологічних об’єктів на всіх рівнях їх ієрархії (починаючи з молекулярно-генетичного рівня, стану організму і закінчуючи популяційним); 2) розроблення алгоритмів і пакетів програм для аналізу інформації, що накопичується у вищезазначених базах даних; 3) розроблення теоретичних і комп’ютерних методів аналізу геномів та вивчення їх інформаційного вмісту; 4) вивчення механізмів зберігання, реалізації і передавання успадкованої інформації, закодованої в геномах; 5) створення комп’ютерних технологій моделювання генетично-молекулярних систем і процесів, у т.ч. фундаментальних: реплікації, транскрипції і т.п.; 6) моделювання структурної організації і функцій генетичних макромолекул, молекулярних взаємодій між ними; 7) вивчення закономірностей еволюції генетичних макромолекул і молекулярно-генетичних систем; 8) розроблення теоретичних та інформаційно-комп’ютерних основ моделювання молекулярно-генетичних систем-продуцентів із заданими властивостями; 9) створення математичних моделей функціонування клітин і організмів в цілому на основі інформації, записаної в їх геномах; 10) створення математичних моделей відтворення, функціонування і еволюції популяцій та екосистем; 11) розроблення теоретичних основ фармакології, біотехнології та агробіології нового покоління. Напрямок І.б, що розробляє і використовує комп’ютерні технології для аналізу систематизації генетичної інформації з метою визначення структури і функцій білкових макромолекул, отримав назву біоінформатики. Результати біоінформаційних досліджень можуть служити базовими знаннями для створення нових ЛП.

БЭС / Гл. ред. Ю.В. Прохоров. — М., 1998.


Інші статті автора