ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ — виключне право фізичних або юридичних осіб на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації продукції, виконуваних робіт чи послуг (фірмова назва, торгове найменування, знак обслуговування), яке регулюється законами громадянського, авторського і патентного права. Україна є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) — міжурядової організації, що входить до системи ООН. У зв’язку з цим виникає необхідність приведення у відповідність законодавчих норм України до норм міжнародного права. Термін «І.в.» сьогодні твердо увійшов до законодавчої лексики зарубіжних держав, до текстів міжнародних угод і конвенцій. З 1992 р. цей термін уведено до законодавчих документів України. Згідно з Конвенцією про заснування ВОІВ (Стокгольм, 1967) до об’єктів права І.в. належать: 1) літературні, художні, музичні твори та наукові праці; 2) виконавська діяльність артистів, виробництво фонограм, ефірне та кабельне мовлення; 3) винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові назви, селекційні досягнення; 4) наукові відкриття, ноу-хау; 5) топології інтегральних мікросхем; 6) програми для ЕОМ, бази даних та ін. Створення системи правової охорони І.в. в Україні було започатковано в 1992 р. Тимчасовим положенням про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Згодом, у 1993 р. ВР України прийняла закони «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин»; у 1996 р. — «Про захист від недоброякісної конкуренції», у 1997 р. — «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», у 1999 р. — «Про охорону прав на зазначення походження товарів». 1 січня 2004 р. набув чинності ЦК України, де визначені об’єкти права інтелектуальної власності, які залежно від сфери застосування умовно можна розділити на 3 групи (рисунок). До 1-ї групи належать об’єкти авторського права і суміжних прав; охорона творчої діяльності на основі авторського права є передусім одним із методів стимулювання створення, збагачення та поширення національного культурного надбання, яке допомагає державі розвиватися. Предметом охорони за авторським правом України є всі літературні твори, твори науки та мистецтва незалежно від способу та форми їх вираження. Предмет охорони за суміжним правом — це право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення. До 2-ї групи належать об’єкти промислової власності. Вони мають таку назву тому, що застосовуються, головним чином, у промисловості. 3-тю групу складають штучно виділені, так звані нетрадиційні об’єкти І.в., що використовуються не тільки в промисловості. Перелік об’єктів права І.в. (див. рисунок) не є вичерпним. У широкому розумінні до них можна віднести й інші результати творчої діяльності, такі як технічна документація, технологічні регламенти, результати наукових досліджень, мережі Інтернет тощо. Суб’єктами права І.в. є й інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права І.в. Серед суб’єктів права І.в. особливе місце належить творцям: автору, виконавцю, винахіднику, раціоналізатору. Саме від творців це право може передаватися юридичній особі. Якщо охоронний документ на об’єкт права І.в. втратив силу (закінчився строк дії охоронного документа), то цим об’єктом може скористатися будь-яка фізична чи юридична особа, тобто він стає державним надбанням. Питання охорони та використання І.в. у сучасних умовах переходу до ринкових відносин починають відігравати все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і виробничій діяльності ФП та установ усіх форм власності. Результати науково-дослідної діяльності ФП та організацій галузі захищаються патентами; на нові ЛП оформляються оригінальні торгові найменування. І.в. фармацевтичної галузі — це, перш за все, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгові найменування, наукові доробки, раціоналізаторські пропозиції, бази даних.

Intelekt_vlasnist.eps

Рисунок. Класифікація об’єктів права І.в.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 43; Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 36; Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції Закону України із змінами і доповненнями, внесеними Законом України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8; Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7; Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7; Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика / За заг. ред. О.Д. Святоцького, Т.О. Андрощук, С.О. Довгий. та ін. — К., 1999; Право інтелектуальної власності / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. — К., 2002.