ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ — інструменти для дозованого введення у тканини організму рідких ЛП, відсмоктування ексудатів та інших рідин, а також для промивання порожнин і виведення шматочків тканини. До І.д.і. належать медичні ін’єкційні шприци, трубчасті голки, троакари, прист­рої комплектні ексфузійні, інфузійні і трансфузійні, ін’єктори безголкові­. Залежно від сфери призначення шприци і голки ін’єкційні бувають одноразового та багаторазового застосування.

Шприц — ручний поршневий насос, який складається з циліндра з нанесеною на нього шкалою для визначення дози ЛП, що вводиться, поршня та іншої арматури. Шприци розрізняють за призначенням (загального призначення — без поз­начки, для туберкуліну — Т, інсуліну — І, спеціального призначення — ветеринарні, стоматологічні, для промивання порожнин, гінекологічні, з металевим циліндром і з додатковими пристроями); за характером з’єднання основних деталей шприца (розбірні — М і нерозбірні — без позначки); за розташуванням приєднувального конуса (з концентричним — А та ексцентричним — Б); за конструкцією (металоскляні — тип 1, суцільноскляні — тип 2); за конструкцією поршня (із силіконовим кіль­цем на скляному поршні, із силіконовим кільцем на металевому поршні — Ск); за видом приєднувального конуса (типу «Луер» з конусністю 6:100, типу «Рекорд» з конусністю­ 10:100). У загальнолікарській практиці найбільш поширені шприци типу «Рекорд», скляний типу «Луер» і комбіновані шприци з градуйованим скляним циліндром, вставленим у металевий циліндр. Металеві деталі шприців виготовляють із корозійностійких матеріалів або з латуні із захисним гальванічним покриттям (нікельовані), скляні — з безбарвного хімічно і термічно стійкого скла з класом водостійкості не нижче 2. Калібровану шкалу на шприц наносять мінеральною фарбою, що дифундує у скло і не змивається при дезінфекції і стерилізації шприца. Ціна поділки шкали для основ­ного і проміжного значення може бути: 0,020; 0,025; 0,050; 0,100; 0,100; 0,500; 1,000; 2,000; 5,000; 10,000 мл. Шприци загального­ призначення випускають місткістю 1; 1,5; 2; 5; 10; 20; 50 і 100 мл, для туберкуліну — 1 мл, для інсуліну — 1, 2 і 5 мл. Останні на 2 і 5 мл мають додаткову шкалу в одиницях дії інсуліну (ОІ). Шприци місткістю 1 мл випускають тридетальними (циліндр, поршень, манжета), на 2; 5; 10 мл — дводетальними (циліндр, поршень). Промисловість випускає також мікрошприци на 1, 10, 50, 300 мкл. Умовна позначка шприца включає: найменування шприца, номінальний об’єм, тип, вид приєднувального конуса­, виконання, вид з’єднання (у разі розбірного шприца), різновид поршня, конструктивні особливості і призначення відповідно до НТД на шприци конкретного виду (напр. шприц ін’єкційний багаторазового застосування 10‑1–10:100-А-Ск ТУ 64–1-863–80).

Основні технічні вимоги до шприців такі: прозорість циліндра шприца, змоченого водою, для забезпечення видимості лікарських речовин; переміщення поршня в цилінд­рі без заїдань і ривків; поверхні металевих частин шприців повинні бути без пошкод­жень, ум’ятин, подряпин, тріщин та інших дефектів, що порушують цілісність гальванічного покриття; герметичність з’єднання скляного циліндра з наконечником і поршня з циліндром; чіткість і стійкість до стирання штрихів і цифр шкал; стійкість до механіч­ного впливу при транспортуванні­ і до багато­разової обробки, яка передбачає дезін­фекцію кип’ятінням, передстерилізаційне очищення і повітряну стерилізацію. Термін служби шприців багаторазового зас­тосування — не менше 1 року.

Шприци одноразового застосування виготовляють з певних сортів поліпропілену­, полістиролу і співполімеру стиролу та акрилонітрилу, дозволених до застосування для медичних цілей органами охорони здоров’я. Для поршня використовують високоякісний натуральний каучук або силіконовий каучук з покриттям поверхні поршня полідиметилсилоксаном. Місткість шприців — 1; 2; 5; 10; 20; 30; 50 і 150 мл. Под­війна шкала не допускається. До додаткових технічних вимог належать: апірогенність і стерильність шприців. Умовна поз­начка шприца включає: найменування, номінальну місткість у мілілітрах, вид приєднувального конуса (А — з концентричним розташуванням конуса, Б — з ексцентричним), виконання і позначення стандарту на цей шприц (напр. шприц ін’єкційний однократного застосування 5А, «Луер» ГОСТ 24861–91). Кожен шприц герметично упаковується в полімерну споживчу упаковку­, на яку наносять: опис вмісту; написи СТЕРИЛЬНО, АПІРОГЕННО, ДЛЯ ОДНОРАЗОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ; найменування і/чи товарний знак підприємства-виробника або постачальника; номер партії або дату виготовлення; «Придатний до…» (місяць і дві останні цифри року); додаткові­ написи. Стерилізацію проводять газовим або радіа­ційним методом. Термін зберігання­ в непорушених упакуваннях — до 3 років.

Існують спеціальні шприци, призначені для введення рідини у порожнину гортані, матки, для промивання порожнини зуба та ін. Вони оснащені зйомними наконечниками і канюлями. До спеціальних шприців належать також шприци для введення­ рентгеноконтрастних речовин. Шприци для промивання порож­нин відрізняються­ від ін’єк­ційних більшою місткістю і наявністю кільця на кінці штока для великого пальця (напр. шприц Жане). Для введення ЛП і антидотів при невідкладній медичній допомозі, само- і взаємодопомозі застосовують шприци-тюбики, а для знеболювання у стоматології і для масових вакцинацій — безголкові ін’єктори. Шприц-тюбик — це шприц ін’єк­ційний одноразового застосування, наповнений ЛП. Складається з еластичного полімерного корпуса (ампули), у горловину якого запресована попередньо простерилізована сталева ін’єкційна голка, герметично закрита полімерним ковпачком.

Трубчасті голки — трубка, один кінець якої загострений для проникнення у тканини, а інший закінчується голівкою (канюлею), яка відповідає конусу наконечника шприца, на який вона насаджується­. Голівка має 2 або 4 плоских зрізи (лиски) для утримання голки при насаджуванні її на наконечник шприца. У трубку голки для прочищення каналу вставляється мандрен. Залежно від призначення трубчасті­ голки поділяють на: ін’єкційні (для введення рідин під шкіру, у м’яз або у вену), пункційно-біопсійні (для проколу тканини організму­ з наступним уведенням або виведенням часток тканини або рідини для дослід­ження з метою діагностики), інфузійно-трансфузійні (для тривалого вливання рідин і забору крові), голки для рентгеноконтрастних досліджень (для введення контрастної речовини в судини і порожнини організму), допоміжні (для маніпуляцій, не пов’язаних з прониканням у тканини організму). Ін’єкційні голки поділяють на нормальні­ і спеціального призначення. Ін’єк­ційні нормальні голки виготовляють з голівка­ми таких типів: 1 — з конусністю 6:100 (для шприців типу «Луер»), 2 і 3 — з конусністю 10:100 (для шприців «Рекорд» і скляних шприців відповід­но). Залежно від кута загострення голки виготовляють з довгим, середнім (С) і коротким (К) зрізом. Випускають голки діаметром 0,4–2,5 мм і довжиною 6–150 мм. Трубки голок виготовляють з неіржавіючої сталі марок 12Х18Н10Т, 36НХТО або імпортної, голівки — з латуні марок ЛС59-1 і Л63, мандрен — зі сталі марки 12Х18Н9Т. Умовна позначка голки включає: тип голки (тільки для типів 1 і 3), зовнішній діаметр і довжину трубки, виконання (для голок із середнім і коротким зрізом), позначення стандарту (напр. Голка ін’єкційна 1‑0,6Х40 ГОСТ 25377-93 — голка ін’єкційна типу 1 до шприців типу «Луер», діаметром 0,6 мм і довжиною 40 мм із дов­гим зрізом). Випускаються спеціальні голки для внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньо­венних ін’єкцій та ін. Вони відрізняються від нормальних або робочою частиною, або голівкою. Пункційно-біопсійні голки, залежно від призначення (люмбальна пункція, пункція порожнини суглоба та ін.), відрізняються довжиною, товщиною і кутом зрізу і мають додаткові пристосування (пластинки, гайки, які служать для регулювання глибини проколу). Напр., голка для спинномозкових пункцій Біра, голка для пункції і дренування гайморової порожнини, голка Касирського для пункції кісткового мозку та ін.

Голки для біопсії і лікувальних маніпуляцій (виведення рідин або газів, уведення ендоскопічних інструментів та ін.) діаметром >2,5 мм, які мають мандрен, робочий кінець якого виконаний у вигляді тригранного стилета, називають троакарами. Бувають звичайні і біопсійні, порожнинні і кісткові.

До основних технічних вимог, які висуваються до голок, відносять: корозійно- і кислотостійкість; гладкість поверхні голок і мандренів; відсутність подряпин, тріщин та інших дефектів, видимих неозброєним оком, на поверхні голок і гострих країв та задирів на голівці голки і кінцях мандрена, який повинен вільно входити в канал голки­; пружність трубки і міцність її з’єднання з голівкою; стійкість голок до циклу обробки. Голки пакують у картонні або пластмасові коробки чи в контурне коміркове упакування і вкладають у групову тару з коробкового картону, а у споживчій упаковці загортають у папір обгортковий у пачки. На споживчій і груповій тарі вказують: назву міністерства, назву або товарний знак заводу-виробника, найменування та умовні позначення голок (крім пластмасового і коміркового первинного упакування), число голок, дату їх випуску (місяць і рік) тільки на груповій тарі, позначення стандарту. Голки ін’єкційні одноразового застосування випускають діаметром 0,4–1,2 мм і довжиною 10–50 мм. Залежно від їх діаметра передбачене колірне­ позначення голівок (напр. голки діамет­ром 0,4 мм — сірого кольору, з діамет­ром 1,2 мм — рожевого і т.п.). Трубки голок виготовляють з тих же марок сталі, що й голки багаторазового застосування, голівки — з поліетилену низького тиску або поліпропілену, дозволених до застосування органами охорони­ здоров’я. Вони випус­каються стерильними в полімерних упаковках. Споживчі­ упакування повинні бути герметичними і забезпечувати стерильність, апірогенність і нетоксичність голок протягом 3 років, а також можливість візуального визначення кольору голівок. При застосуванні непрозорої упаковки вона фарбується відповідно до кольору голівки голки. На споживчому упакуванні вказується: умовна позначка голки (аналогічно до голок багаторазового застосування), написи СТЕРИЛЬНО, АПІРОГЕННО, номер партії (серії) із указанням місяця і року стерилізації, термін придатності. Стерилізують голки газовим або радіаційним методом.

Пристрої комплектні ексфузійні, інфузійні­ та трансфузійні одноразового застосування­ призначені для забору крові в донора, для вливання реципієнту відповідних розчинів і переливання крові, її компонентів або кровозамінників зі скляних і полімерних ємностей. Залежно від призначення виготовляються пристрої таких типів: ВК — ексфузійні, ПР — інфузійні, ПК — трансфузійні, КР — трансфузійно-інфузійні. Вони складаються з повітрохідної та інфузійної трубок, а також голок для проколу пробки­ пляшки або пластикового контейнера з кров’ю і для пункції вени. Елементи системи виготовляють з нетоксичних полімерних матеріалів, дозволених до застосування­ в медичних цілях: полі­етилену високої щільності (корпус і ковпачки), полівініл­хлориду (трубки). Пристрої поставляють стерильними, у первинній упаковці з поліетилену низької щільності. Термін придатності — 3 роки.

Літ.: ГОСТ 25377–93. Иглы инъекционные многократного применения. ТУ; ГОСТ 25046–81. Иглы инъекционные однократного применения. Основные размеры, технические требования и методы испытаний; ГОСТ 25725–89. Инструменты медицинские. Термины и определения; ГОСТ 25047– 87. Устройства комплектные эксфузионные, инфузионные и транс­фузионные. ТУ; ГОСТ 22967–90. Шприцы медицинские инъекционные многократного применения. Общие технические требования и методы испытаний; ГОСТ 24861–91. Шприцы­ инъек­ционные однократного применения; Кабатов Ю.Ф., Крендаль Н.Е. Медицинское товароведение. — М., 1984.