ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ — система управління нововведенням від моменту його виникнення до перетворення на інновацію. І.м. дозволяє оцінити перспективи, масштаби та значущість інновації, організувати її реалізацію на практиці в заплановані строки. Основними концепціями сучасного І.м. досі є подвійна теорія мотивації (Ф. Герцберг), теорія участі та управління за ланцюгами (Д. Мак-Грегор, П. Друкер, Ч. Хьюз), теорія ієрархії потреб (Е. Маслоу). Усі концепції ґрунтуються на мотивах, що впливають на інноваційну діяльність, очікування майбутніх результатів, людські відносини і комунікації з внутрішнім та навколишнім середовищем, трудові та матеріальні ресурси і т.д. І.м. — це розроблена та спланована система заходів, спрямована на досягнення мети (отримання нового високоякісного продукту, освоєння випуску нового апарата для вирощування мікроорганізмів тощо) за допомогою спеціально створених організаційних структур, використання сукупності принципів, методів, форм управління та підготовленого для цього персоналу. Ця складна система складається з таких параметрів: вхід, внутрішнє середовище підприємства і вихід. Вхід та вихід системи оточує навколишнє середовище, яке впливає прямо чи непрямо на загальний стан системи. До навколишнього середовища належать: закони, які регулюють інноваційну діяльність; державні органи, постачальники ресурсів; інвестори та ін. До внутрішнього середовища належать: стан науково-технічного потенціалу, інфраструктура, рівень кваліфікації персоналу тощо. Загальну структуру системи І.м. наведено на схемі. Напр., для організації процесу управління інноваційною діяльністю при створенні та розробленні нового ЛП потрібно чітко сформулювати мету управління (реалізація ідеї), оцінити всі сильні та слабкі сторони інноваційного проекту, проаналізувати фінансові, технічні, технологічні можливості, розробити інноваційну стратегію, обрати організаційні форми інноваційної діяльності, контролювати виконання кожної інноваційної фази, вирішувати непередбачені проблеми, врахувати можливі ризики, дотримуватися вимог, що висуваються до якості та сертифікації продукції (GLP та GMP). Для І.м. характерні встановлення мети, вибір стратегії; виконання основних заходів: планування, визначення умов здійснення проекту, організація робіт, реалізація, вихід на ринок та управління на всіх стадіях інноваційного проекту. У наш час слабким ланцюгом організаційно-економічного механізму управління ФП є механізм управління інноваціями. Для проведення аналізу закономірностей інноваційних процесів та їх розвитку для фармацевтичної галузі необхідно готувати спеціалістів (інноваційних менеджерів), які займатимуться різними організаційними, економічними, технологічними та правовими аспектами нововведень.

Inovacijny_menegmet.eps

Схема. Загальна структура І.м.

Иннованионный менеджмент / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.; Под ред. С.Д. Ильенковой. — М., 2001; Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. — СПб., 2002.