ІНЖИНІРИНГ

ІНЖИНIРИНГ (англ. еngineering — машинобудування) — інженерно-консультаційні послуги або комплекс послуг комерційного характеру, відокремлений у самостійну сферу діяльності з підготовки та забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, з обслуговування будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних та інших об’єктів. Уся сукупність інжинірингових послуг поділяється на 3 групи: 1) послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу; 2) послуги із забезпечення нормального ходу дослідницького і технологічного процесу; 3) послуги з реалізації при розробленні й упровадженні нового продукту. У фармації до першої групи належать послуги, пов’язані зі скринінгом досліджуваного об’єкта (фармацевтичний, біохімічний), проведенням досліджень ринку, попередніх доклінічних досліджень, техніко-економічним обґрунтуванням виробництва, розробленням програм досліджень та ін., а також консультації та нагляд за проведенням зазначених робіт. До другої групи належать: послуги, пов’язані з розробленням та апробацією технологічного регламенту, оптимізацією процесів експлуатації устаткування; послуги з огляду та випробування устаткування, матеріально-технічного постачання, підбору і підготовки кадрів, проведення доклінічних і клінічних досліджень; консультації з оцінки доходів і витрат; рекомендації з їх оптимізації; рекомендації з удосконалення фінансової політики та ін. Третя група включає послуги з реалізації продукції: постмаркетингові та кон’юнктурні дослідження, патентну і рекламну розробку нового товару, стимулювання збуту та ін. Інжинірингові послуги можуть надаватися спеціалізованими інженерно-консультаційними фірмами, а також будівельними і промисловими компаніями. Інженерно-консультаційні фірми, як правило, мають статус формально незалежних, тобто не підпорядковуються жодним промисловим, торговельним або будівельним фірмам. Надаючи багато інших послуг, спеціалізовані інжинірингові фірми не лімітують свої операції можливостями тієї або іншої промисловості або будівельної компанії і не обмежують отримання одночасно в низці галузей і залучення до виконання робіт різних постачальників устаткування і різних підрядних фірм. Напр., фірми з надання інженерно-консультаційних послуг сприяють прискореному просуванню фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва за кордоном. У таких високорозвинених країнах, як США, Японія, Німеччина економічно вигідним є також розвиток експортного І. на базі спеціалізованих фірм. Він дозволяє використовувати науково-технічний досвід для забезпечення додаткових валютних надходжень навіть у тих випадках, коли країна не має ресурсів для експорту кінцевої продукції. Каналами спеціалізованих інжинірингових фірм відбувається збут результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Спеціалізовані інжинірингові фірми паралельно з наданням послуг також експортують супутні ліцензії (див. Ліцензії), що сприяє максимальній реалізації технологічних досягнень у зовнішньоторговельній сфері. Багато спеціалізованих фірм успішно розвивають закордонні операції в галузі консультування замовників з окремих проблем науково-технічного і виробничого характеру, випробувань устаткування і матеріалів, проведення кон’юнктурних досліджень тощо. Структура і штатний склад спеціалізованих інжинірингових фірм неоднорідні. Одні з них відрізняються своєю масштабністю за кількістю кваліфікованого персоналу (більше 1000 осіб); інші — належать до категорії середніх фірм (50–500 осіб). Існують також невеликі компанії (5–15 осіб), які можуть займатися інжиніринговою діяльністю, диверсифікованою за багатьма галузями економіки. Сьогодні в Україні найбільш поширені дрібні та середні інжинірингові фірми. В умовах переходу фармацевтичної галузі України до вимог GMP актуальність надання інжинірингових послуг і створення інжинірингових компаній значно підвищується.

Перминов С.Б., Пенеров А.И. Малые научно-технические фирмы (зарубежный и отечественный опыт). — М., 1990; Ягудин С.Ю. Малые фирмы инновационной деятельности первичных организаций ВОИР // Теория и практика изобретательства и рационализации патентно-лицензионной работы: Матер. семинара. — М., 1991.