ІНДИВІД

ІНДИВІД (лат. individuum — неподільне) — 1) людина як обособлена природна істота, представник виду Homo sapiens, продукт філогенетичного і онтогенетичного розвитку, єдності природженого і набутого, носій індивідуальних своєрідних рис (задатки, нахили і т.п.); 2) окремий представник людської спільноти; соціальна істота, яка, виходячи за рамки своєї природної (біологічної) обмеженості, використовує знаряддя, знаки і через них оволодіває власною поведінкою й психічними процесами. Обидва значення терміну І. взаємопов’язані й описують людину в аспекті її поодинокості й відокремленості. Найбільш загальні характеристики І.: цілісність психофізичної організації; стійкість у взаємодії з навколишнім світом; активність. Ознака цілісності вказує на системний характер зв’язків між різноманітними функціями і механізмами, що реалізують життєві відносини І. Стійкість визначає збереження основного ставлення І. до дійсності, припускаючи разом з тим існування моментів гнучкості, пластичності, варіативності. Активність І., забезпечуючи його здатність до самозмін, діалектично сполучає залежність від ситуації з подоланням її безпосередніх впливів.

Копорулина В.Н., Смирнова М.Н., Гордеева Н.О., Балабанова Л.М. Психологический словарь / Под общ. ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов н/Д., 2003; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М., 1990.