ІММОБІЛІЗОВАНІ МІКРОБНІ КЛІТИНИ

ІММОБІЛІЗОВАНІ МІКРОБНІ КЛІТИНИ — клітини мікроорганізмів, зафіксовані на твердих носіях або включені до матриці за допомогою адсорбції (з використанням активованого вугілля, оксиду алюмінію, силікагелю, поліуретанів та ін.) або механічних включень у гелі (які отримані полімеризацією ненасичених мономерів чи поліконденсацією і здатні до просторової структуризації, або отримані на основі неструктурованих природних і синтетичних полімерів) та хімічних методів (напр. приєднання чи зв’язування клітин до поверхні зерен сефадексу за допомогою глутарового альдегіду) тощо. Іммобілізація нативних мікробних клітин розширює шляхи використання мікроорганізмів і вироблених ними біокаталізаторів (ферментів) у різних технологічних процесах за рахунок суттєвого подовження роботи біокаталізаторів у стандартних умовах. І.м.к. як поліферментних систем стала основою технологічної дисципліни — інженерної ензимології, яка знаходиться на стадії розвитку.

І.м.к. використовуються для створення іммобілізованих ферментних препаратів для медицини та різних галузей народного господарства: α-амілази, бромелаїну, папаїну, пероксидази, трипсину, уреази, стрептокінази та ін.

БЭС: В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1; Біологічний словник. — К., 1986; Биотехнология: В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. Кн. 7: Иммобилизованные ферменты / И.В. Березин, Н.Л. Клячко, А.В. Левашов и др. — М., 1987.