ГІГІЄНА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ УСТАНОВ І ПІДПРИЄМСТВ

ГІГІЄНА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ УСТАНОВ І ПІДПРИЄМСТВ (грец. hygieіnos — той, що несе здоров’я) — розділ гігієнічної науки, який вивчає вплив на організм умов праці та режиму роботи в аптечних установах і на хіміко-фармацевтичних підприємствах, розробляє заходи щодо оптимізації умов праці та впливає на проблеми забезпечення якості фармацевтичної продукції. Термін «гігієна» походить від імені Гігеї — дочки бога медицини Ескулапа, яка, за повір’ями стародавніх греків, була богинею здоров’я. Гігієна тісно пов’язана із санітарією. В сучасному розумінні санітарія (лат. sanitas — здоров’я) — поняття, яке поєднує практичне впровадження науково обґрунтованих гігієною нормативів, правил і рекомендацій, тобто організація та проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Головними завданнями сучасної гігієни є розроблення основ санітарного законодавства, попереджувального та поточного санітарного нагляду, обґрунтування гігієнічних заходів з охорони й оздоровлення навколишнього середовища, умов праці та відпочинку, охорона дітей та підлітків, участь у розробленні основ раціонального харчування, а також санітарна експертиза якості харчових продуктів та предметів побуту. Науковою основою гігієни служать гігієнічні нормативи — ГДК та орієнтовно безпечні рівні впливу для повітря населених пунктів і промислових підприємств, ґрунту, води, продуктів харчування, одягу та взуття з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження здоров’я та запобігання захворюванням, забезпечення високої працездатності та збільшення тривалості життя.

Г.ф.у. і п. націлена на розроблення гігієнічних нормативів, правил і вимог щодо розміщення, планування, благоустрою приміщень, режиму експлуатації та умов праці, санітарних вимог до виготовлення нестерильних та стерильних ліків, отримання, транспортування і зберігання води, що використовується у фармацевтичній практиці, правил особистої гігієни персоналу тощо. Гігієнічні вимоги та норми санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму при виготовленні та зберіганні ЛП регламентуються постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570 «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах», наказами МОЗ України (від 15.05.2006 р. № 275 «Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів» і від 14.12.2001 р. № 502 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виконання санітарно-гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських форм») та іншими чинними на цей час в Україні нормативними документами. Фармацевтичного виробництва стосуються вимоги дотримання принципів належної виробничої практики (GMP), що повинні забезпечити належну якість ЛП. Контроль за дотриманням вищезазначених вимог аптечними закладами та ФП здійснюється шляхом проведення санітарно-гігієнічних та санітарно-бактеріологічних досліджень за допомогою методів контролю мікробної чистоти виробничих приміщень, обладнання, рук персоналу, води очищеної та води для ін’єкцій, мікробної контамінації ліків; методів дослідження параметрів мікроклімату і санітарно-технічних засобів та ін. Велике значення надається питанням впливу на здоров’я персоналу та навколишнє середовище умов виробництва фармацевтичних препаратів і розробленню рекомендацій з охорони здоров’я та довкілля.

Гигиена / Под ред. Г.И. Румянцева. — М., 2001; Мізюк М.І. Гігієна. — К., 2003; Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. — К., 1999; Наказ МОЗ України від 15.05.2006 р. № 275 «Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів»; Лікарські засоби. Належна виробнича практика (Настанова СТ-Н МОЗУ 42–4.0:2008). — К., 2009.