ГІГІЄНА ПРАЦІ (грец. hygienіos — той, що приносить здоров’я) — розділ гігієни, що вивчає вплив трудових процесів і навколишнього виробничого середовища на організм людини та розробляє гігієнічні нормативи і санітарні заходи, спрямовані на забезпечення здорових умов праці та профілактику професійних захворювань. Г.п. використовує: хімічні, фізичні, біологічні та комбіновані методи аналізу забруднення виробничого середовища; експериментальний метод для характеристики нових чинників виробничого середовища й обґрунтування нормативів; фізіологічні, біохімічні, психологічні та інші методи для вивчення впливу умов праці на організм людини; клінічні, епідеміологічні, статистичні, математичні методи оцінки стану здоров’я трудових колективів.
Дослідження у сфері Г.п. створюють наукову базу для практичної діяльності з поліпшення умов праці, забезпечення медичного обслуговування працівників, у т.ч. з організації медичних оглядів, експертизи професійної працездатності, реабілітації та ін. Практична робота здійснюється у формі попереджувального й поточного оглядів.
Загальна гігієна: Словник-довідник / За заг. ред. І.І. Даценко. — Львів, 2001; ММЭ. В 6 т. / Гл. ред. В.И. Покровский. — М., 1991 — Т. 1.