ГЕНОФОНД

ГЕНОФОНД (англ. gene — ген + франц. fond — основа, фонд). Термін запропонував вітчизняний учений А.С. Серебровський (1928). Г. — сукупність усіх генів однієї популяції або виду організмів, у межах яких вони характеризуються певною частотою. Популяції або види, що розмножуються статевим шляхом, мають відносно постійний Г. Багатство Г. безпосередньо залежить від алельного різноманіття, тобто в популяції, де алельне різноманіття за конкретним геном відсутнє, всі істоти мають ідентичний генотип, напр. АА. Гени, в яких у популяції є два чи більше алельних варіанти, називають поліморфними; очевидно, що при двох алелях існує три генотипи (АА, Аа, аа), при трьох алелях — шість генотипів, а далі їхня кількість швидко збільшується. Багатство Г. виду визначається не тільки алельним різноманіттям, але й різноманіттям комбінацій алелей. Г. є вирішальною основою процесу утворення рас та видів. Швидке зменшення чисельності виду природно призводить до скорочення алельного різноманіття та кількості комбінацій. Тому так актуально зберігати Г. диких та культурних видів, не допускати їх різкого збіднення. Для збереження Г. рідких та зникаючих видів у багатьох провідних країнах світу створюються так звані генетичні банки (genetic bank), здійснюються заходи та експерименти щодо з’ясування оптимальних умов збереження Г. того чи іншого рідкісного або зникаючого виду. Напр. голандський ботанік Ф. Вент у 1947 р. започаткував дослід по збереженню Г. рослин, який буде тривати понад 300 років. Насіння 120 видів дикорослих рослин було хімічно зволожено та закладено на зберігання з періодичною перевіркою показників його життєздатності з метою встановлення можливих термінів зберігання. Ці дані дуже важливі для підтримання генетичного різноманіття рослинних ресурсів і, перш за все, лікарських та інших господарсько-цінних культур.

В Україні (Харків) створений Національний банк генетичних ресурсів рослин країни, де зберігається приблизно 126,6 тис. сортів і форм 320 видів культурних рослин. Крім того, тут зберігається 345 видів лікарських та 687 корисних диких видів рослин. Насіння зберігається в герметичній тарі при регульованих умовах. Для рослин, що розмножуються вегетативно, існують так звані польові генетичні банки. Мета роботи генетичних банків — збереження та мобілізація ресурсів рослин для використання в селекційних, наукових, навчальних та інших програмах. З іншого боку, поняття «генетичний банк» передбачає: по-перше, набір генів певного організму або банк генів, отриманих у складі рекомбінантних ДНК; по-друге, колекція клітинних культур, замороженої сперми, яйцеклітин тощо, які найбільшою мірою представляють генотипи певного виду і зберігаються з цією метою. Від рівня генетичного різноманіття значною мірою залежить інтенсивність процесів, що йдуть у популяціях. Г. усіх таксонів біоценозу називають геноценозом, а сукупність генетичних систем усіх біоценозів, які утворюють біосферу, називають геносферою. Г. популяції підлягає процесам мутації та репарації, міграції, рекомбінації генів; він зазнає дестабілізувального добору дрейфу генів і, навпаки, стабілізувального добору та генетичного гомеостазу. На Г. впливають періодичні локальні зміни клімату, антропогенні фактори, абіологічний спосіб життя тощо. Психічне, фізичне та інтелектуальне здоров’я народу визначається його Г. Г. людини складається із Г. соматичних клітин (соматогенофонд) і гамет (гаметогенофонд). Пошкодження соматогенофонду спричиняє хвороби та передчасне старіння покоління, яке живе зараз, а пошкодження гаметогенофонду — хвороби та швидке старіння наступних поколінь. У здоров’ї Г. запорука здоров’я, довголіття та безсмертя людства. Здоровий Г. означає вічне процвітання роду людського, доки мутагенна катастрофа не зіпсує його.

Глазко В.И., Глазко Г.В. Русско-англо-украинский толковый словарь по прикладной генетике, ДНК-технологии и биоинформатике. — К., 2001; Жегунов Г.Ф., Жегунова Г.П. Цитогенетические основы жизни. — Х., 2004; Стрельчук С.І., Демидов С.В., Бердишев Т.Д. та ін. Генетика з основами селекції. — К., 2000.