ГІДРАЛАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ГІДРАЛАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Hydralazini hydrochloridum), 1-Гідразинофталазину гідрохлорид.

C8H9ClN4                         Мол. м. 196,6

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, розчинний у воді, слаборозчинний в етанолі, дуже слаборозчинний у хлороформі. Тпл близько 275 °С з розкладанням; УФ-спектр λmax = 211 нм; 240 нм; 260 нм; 304 нм; 315 нм (в 0,001% водному розчині); ІЧ-спектр, см-1 : 1665, 790, 1582, 1000, 810, 1175 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр водного розчину має λmax в інтервалі 240–303 нм (= от 2,0 до 2,2), проводять реакцію на гідразинову групу субстанції та визначають Tпл продукта, що утворився (Tпл = 209–212 °С), проводять реакцію зі спиртовим розчином нітробензальдегіду і спостерігають утворення помаранчевого осаду, субстанція дає позитивну реакцію на хлорид-іони. Кількісно визначають потенціометрично, титрант 0,05 М розчин калію йодату.

Фармакологічна група. С021 DB02 — антигіпертензивні препарати.

Фармакологічні ефекти. Має судинорозширювальну дію, знижує загальний периферичний опір судин. Пригнічує транспортування кальцію в клітини міофібрил артеріол та/але вивільняє внутрішньоклітинні іони. Зниження АТ супроводжується рефлекторним підвищенням тонусу симпатичної нервової системи, підвищенням серцевого викиду; збільшує нирковий кровотік.

Застосування. Артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз, застійна серцева недостатність із високим постнавантаженням, еклампсія.

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — NI.