ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ — сфера науково-практичної діяльності в охороні здоров’я, яка охоплює маркетингові дослідження фармацевтичного ринку, визначення потреби в окремих препаратах, науковий пошук отримання ЛП, дослідження щодо створення ЛП, всебічне вивчення їх властивостей, включаючи безпеку та специфічну дію, розроблення відповідної НТД, аналіз препаратів, стандартизацію, реєстрацію, виробництво, контроль якості, умови зберігання, інформацію з постачання, реалізації та застосування ліків, фармацевтичну опіку, підготовку та перепідготовку фармацевтичних кадрів, а також керівництво ФП та їх структурними підрозділами. Світовий досвід показує, що діяльність, пов’язана з виробництвом та обігом ліків, враховуючи особливості її впливу на стан і здоров’я людини, виділяється в специфічну групу діяльності — фармацію. При цьому чим більше діяльність людини наближена до індивідуального виготовлення або відпуску ліків, тим вищі вимоги висуваються до рівня кваліфікації спеціаліста (напр. в аптеках такі роботи виконують лише фахівці з вищою і/чи середньою фармацевтичною освітою). Ліки є основним предметом Ф.д. (див. Фармація). Крім ЛП, предметом діяльності ФП та аптечних підприємств є також ДД до їжі (парафармацевтики, нутрицевтики, еубіотики), вироби медичного призначення, дитяче харчування, парфумерно-косметичні засоби, індивідуальні діагностичні прилади, предмети догляду за хворими, санітарно-гігієнічні вироби, мінеральні води тощо, які тісно пов’язані з лікуванням, профілактикою хвороб, підтриманням здорового способу життя або догляду за хворими. Це потребує від спеціалістів фармації необхідності надавати споживачам консультації високого професійного рівня. Фармацевтична система є підсистемою охорони здоров’я. Незважаючи на те, що нині законодавством та іншими нормативно-правовими актами України термін Ф.д. не визначено, він широко використовується в науковій та практичній діяльності суб’єктів господарювання та контролюючих органів. Чинне законодавство відносить аптеки та аптечні склади (бази) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм та форм (моделей) господарювання до закладів охорони здоров’я. Суб’єктами господарювання у фармації виступають юридичні особи та фізичні особи — підприємці без створення юридичної особи. Вимоги та критерії до них установлюються нормативно-правовими актами (напр. ЦК, Господарський кодекс України, закони України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», «Про лікарські засоби», накази МОЗ тощо). При цьому для фармацевтичних (аптечних) суб’єктів діяльності характерні як виробничі (технологічні), так і комерційні процеси і функції з урахуванням особливостей ліків як товару, до якого пред’являють підвищені вимоги контролю з боку держави. Суміщення функцій медикаментозного забезпечення з науковою, виробничою, контрольно-аналітичною, комерційною, медичною, інформаційною, контрольною та допоміжними функціями надає ФП особливості в їх діяльності. Часто такі функції мають право виконувати лише спеціалісти з фармацевтичною освітою високої професійної кваліфікації, яка повинна обов’язково періодично поновлюватися на етапах післядипломної освіти (інтернатура, магістратура, підвищення кваліфікації, отримання відповідних кваліфікаційних категорій, наукових ступенів та звань). Особливості ліків як товару (висока біологічна активність, постійне підтримання стандартів та контроль якості кожного ЛП на всіх етапах руху, достатній асортимент ліків, особливість використання препаратів в лікувальному та профілактичному процесі з урахуванням рекомендацій та призначень, державного контролю за цінами на ліки та ін.) надають йому специфічної соціальної значущості. Водночас діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією ЛП, регулюється нормативно-правовими актами України, які належать до інших видів діяльності (напр. торгівлі), що суперечить основним принципам надання лікарської допомоги хворому. В науково-практичній роботі виділяють групи діяльності, які забезпечують виробництво, оптовий та роздрібний продаж ЛП, а саме: діяльність, що здійснюється виключно спеціалістами з фармацевтичною освітою (напр. виготовлення, зберігання, відпуск ліків в аптеках; керівництво аптеками, аптечними складами (базами) та їх структурними підрозділами); діяльність, що здійснюється як спеціалістами з фармацевтичною освітою, так і лікарями, хіміками, біологами, технологами та ін. (напр. дослідження щодо створення ліків, розроблення НТД, аналіз та стандартизація ліків, реєстрація ліків, промислове виробництво ЛП, контроль якості ліків, інформація про ліки та ін.); діяльність, яка не потребує обов’язкової роботи спеціалістів фармації та медицини (напр. вивчення фармацевтичного ринку, просування ліків, імпорт–експорт ліків, керівництво суб’єктами господарювання, діяльність щодо представництва ФП, безпечне знищення медикаментів, координація фармацевтичної системи, діяльність щодо навчання у сфері фармації). Межі розподілу умов ведення окремих видів діяльності, пов’язаної з ЛП, та відповідальності за їх порушення встановлюються нормативно-правовими актами (див. Відповідальність). Так, відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків фармацевтичними працівниками передбачена нормами Кримінального кодексу України. Згідно з Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виробництво, оптова та роздрібна торгівля медикаментами як вид господарської діяльності підлягає ліцензуванню (див. Ліцензування). Ф.д. як господарська діяльність (див. Діяльність) може здійснюватися суб’єктами господарювання як у формі підприємницької діяльності, так і некомерційної діяльності (див. Підприємництво). Так, остання, напр., характерна для аптек та їх підрозділів бюджетних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, госпіталів та ін. Регулювання Ф.д. здійснюється нормативно-правовими актами загального та галузевого характеру, а державний контроль за Ф.д. та якістю ЛП — спеціальними органами (див. Управління фармацією). Фармацевтичне законодавство базується на загальних принципах охорони здоров’я та фармації (закони України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про лікарські засоби», накази МОЗ та ін.), цивільного, господарського, трудового, податкового, адміністративного, кримінального, торговельного, митного законодавства та законодавств інших галузей.