ГРЯЗІ ЛІКУВАЛЬНІ

ГРЯЗІ ЛІКУВАЛЬНІ (пелоїди) — природні утворення, що містять осади водойм, торф’яні відкладення боліт, виверження грязьових вулканів, які використовують при грязелікуванні у складі комплексної або монотерапії цілої низки захворювань. Г.л. формуються під впливом мікроорганізмів, унаслідок чого насичуються біогенними компонентами (азот-, сірко-, вуглецевмісними та іншими сполуками). Складовими частинами пелоїдів є грязьовий розчин (вода з розчиненими в ній солями, органічними речовинами і газами), остов грязі (грубодисперсна частина, яка містить частки глини і піску, слаборозчинні солі кальцію та магнію, грубі органічні залишки) і колоїдний комплекс (тонкодисперсна її частина, яка містить мінеральні частки розміром не більше 0,001 мм, органічні речовини, органомінеральні сполуки та ін.). Виділяють торф’яні грязі, сапропелі, сульфідні мулисті грязі, сопкові грязі, глинисті мули, гідротермічні грязі. Торф’яні грязі — лікувальні торфи, які складаються головним чином з органічних речовин, що розклалися, і рослинних залишків. За ступенем мінералізації грязьового розчину розрізняють прісноводні та мінералізовані торфи. Сапропелі мулисті відкладення головним чином прісних водойм, переважно органічного складу з невеликою домішкою мінеральних речовин. Утворюються внаслідок мікробіологічного розкладання водоростей та інших рослинних і тваринних залишків. Становлять желеподібну пластичну масу різних кольорів із низькою мінералізацією грязьового розчину, високою вологістю і теплоємністю з невеликим вмістом сульфідів. Сульфідні мулисті грязі утворюються переважно в солоних приморських і материкових озерах. Характеризуються невеликим вмістом органічних речовин (<10%), насиченістю сульфідами заліза і водорозчинними солями. Це пластична маса чорного чи темно-сірого кольору. Сопкові грязі — продукт діяльності вулканів сопок, напіврідкі глинисті утворення, які викидаються на поверхню під тиском газів і підземних вод. Характеризуються невеликим вмістом органічних речовин і значним — мікроелементів. Поряд з основними типами Г.л. існують також глинисті мули і гідротермальні грязі.

Лікувальний вплив грязей складається з дії теплового, механічного та хімічного факторів. Тепловий вплив зумовлюється високою теплоємністю, здатністю до утримання тепла, малою теплопровідністю. Під впливом тепла на ділянці аплікації Г.л. розширюються судини, прискорюється кровообіг, у підлеглих тканинах — обмінні процеси, підвищується температура, нормалізується проникність судин. Товщина грязьової маси при цьому повинна бути не менше 4–5 см. Хімічний фактор зумовлений впливом органічних і неорганічних сполук, БАР, мікроелементів і газів, що містяться в Г.л. Неорганічні хімічні компоненти в основному абсорбуються шкірою, викликаючи подразнення її рецепторів. Частки деяких органічних речовин (органічні кислоти, сірководень, вуглеводень, азотисті речовини та ін.) проникають крізь шкіру, циркулюють у крові і можуть впливати на різні органи і системи організму. При грязелікуванні підвищується активність деяких ферментів, унаслідок чого прискорюються окисно-відновні процеси, поліпшуються газообмін і тканинне дихання. БАР активують також метаболізм і регенераторні процеси. Г.л., особливо сульфідним мулистим, притаманна бактерицидна дія, зумовлена наявністю в них речовин з антибактеріальними властивостями, які виробляються і виділяються різними видами бактерій, актиноміцетів, пліснявих грибів.

Грязелікування показане при захворюваннях опорно-рухового апарату: хронічних артритах, спондилоартритах, остеоартрозах, остеохондрозах, хворобі Бехтерєва, при ураженнях м’язів, сухожиль, кісток, переломах, які повільно зростаються, при оститі, періоститі, міозиті, фіброміозиті, контрактурах після опіків, травм, флегмон, трофічних виразках, ранах, що довго не загоюються, при ревматизмі в неактивній фазі із залишковими явищами поліартриту. Грязелікування показано пацієнтам із захворюваннями периферичної нервової системи після закінчення гострого періоду та у хронічній стадії: радикуліти, неврити інфекційного й інфекційно-алергічного характеру, вегетативний поліневрит, солярит, рухові розлади та розлади чутливості після травм. При захворюваннях ЦНС грязелікування показано при залишкових явищах менінгоенцефаліту, енцефаломієліту, поліомієліту, дитячому церебральному паралічі, стані після видалення міжхребцевого диска; при хворобах статевих органів: у жінок — запальні захворювання матки та її придатків, безпліддя внаслідок запальних процесів і на основі помірного недорозвинення матки, післяопераційні інфільтрати після гострого періоду, нерізко виражена функціональна недостатність яєчників; у чоловіків — хронічний простатит, епідидиміт, орхіт, везикуліт. Лікування грязями також показано при хворобах органів травлення незалежно від періоду загострення (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічний коліт, гепатит, холецистит), хворобах вуха, захворюваннях шкіри (хронічна екзема, псоріаз незалежно від періоду загострення), органів дихання (гострі і хронічні бронхіти, ларингіти, трахеїти).

Г.л. протипоказані при гострих запальних процесах, злоякісних новоутвореннях, міомах, міофібромах, кістах яєчників, хворобах крові, кровотечах та схильності до них, туберкульозі будь-якої локалізації, серцевій недостатності ІІ–ІІІ стадії, гіпертонічній хворобі ІІІ стадії, вираженій формі атеросклерозу та при ендокринних захворюваннях, в період вагітності, при психічних захворюваннях, епілепсії, при схильності дітей до судомних станів, цирозі печінки, інфекційних захворюваннях у гострій і контагіозній стадіях, при різко вираженому виснаженні організму.

Олефиренко В.Г. Водотеплолечение. — М., 1986; Руководство по физиотерапии и профилактике детских заболеваний / Под ред. А.Н. Обросова, Т.В. Карачевцевой. — М., 1987.