ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ

ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ, Capsella bursa-pastorіs (L.) Medіk. (capsella — зменш. від лат. capsa — сумка, що характеризує форму плодів + bursa pastorіs — сумка пастуха) — рослина родини капустяних (Brassіcaceae); рос. назва: пастушья сумка обыкновенная; нар. назви: горобине око, дика гречка, калитник, мисочки, мішечки.

Однорічна трав’яниста рослина 20–60 см завв., з тонким веретеноподібним білуватим коренем. Стебло одиноке, прямостояче, просте або розгалужене, з ребристою поверхнею, голе або в нижній частині злегка опушене. Листки прикореневі — у розетці, видовжено-ланцетоподібні черешкові перистороздільні, з гострими трикутними виїмчастими, цілокраїми або зубчастими частками, до 15 см завд.; стеблові — чергові, сидячі видовжено-ланцетоподібні, цілокраї або виїмчасто-зубчасті, біля основи стрілоподібні, обгортають стебло. Квітки двостатеві дрібні, правильні, білі, чотирипелюсткові, у верхівкових китицях. Плоди — стручки 6–8 мм завд., оберненотрикутносерцеподібні, на верхівці злегка виїмчасті, сплюснуті, з двома стулками, що розкриваються. Насіння численне дрібне, жовто-коричневого кольору. Цвіте з весни до осені, даючи 2–3 покоління, має ярі й озимі форми. Одна рослина дає до 70 000 насінин. Поширена як бур’ян, крім Арктики, тропіків і пустельних районів Азії. Росте поблизу житла, біля шляхів, на полях, луках, городах, іноді утворює зарості.

Офіцинальною сировиною є трава Г.з. — Herba Bursae pastorіs. Збирають її під час цвітіння і на початку плодоношення (до побуріння плодів) у суху погоду. Траву зрізають ножем чи секатором або висмикують з коренем, який потім обрізають, залишаючи прикореневу розетку. Сушать ЛРС у сушарках при температурі не вище 45 °С або під накриттям, на горищі, доки стебла не стануть ламкими. Запаси сировини великі. Промислова заготівля сировини можлива майже в усіх областях України.

Основними діючими речовинами Г.з. є вітаміни і біогенні аміни. У траві виявлені вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 170–200 мг%, філохінон (вітамін К1), каротиноїди (тетратерпеноїди): β-каротин, рибофлавін (вітамін В2); азотвмісні сполуки (холін, ацетилхолін, тирамін, гістамін, окситоцин); алкалоїди — до 0,66%; вуглеводи — 7,1% та споріднені сполуки (сахароза, сорбоза, лактоза, сорбіт, маніт, адоніт, аміноцукри); органічні кислоти (щавлева, винна, яблучна, піровиноградна, сульфанілова, протокахетова, фумарова, лимонна, бурсова, кавова, хлорогенова); кумарини — до 0,05%: кумарин, дикумарол; флавоноїди — глікозиди кверцетину, лютеоліну, діосметину (рутин, 7-рутинозид лютеоліну, 7-глюкогалактозид лютеоліну, діосмін, рамноглюкозид гісопіну); дубильні речовини — 3,3%; сапоніни; стероїди — β-ситостерин; ефірна олія; макро- і мікроелементи (K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, Mn, P, Cr, Al, Mo, Se, Br, B, Ti). У насінні є карденоліди; тіоглікозиди — синігрин; жирна олія — 30,7–38,1%, в її складі: ліноленова, лінолева, арахінова, пальмітинова, ейкозадієнова, стеаринова, ейкозенова, ерукова, пальмітолеїнова, міристинова і пентадецилова кислоти.

Трава Г.з. виявляє гемостатичну, антимікробну дію, підвищує тонус міометрія, моторику шлунка, прискорює перистальтику кишечнику. Настій трави і рідкий екстракт Г.з. застосовують при атонії матки, маткових, легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. У нар. медицині настій трави також застосовують при гіпертонічній хворобі, захворюваннях нирок, сечового міхура, серця, печінки, печінкових коліках, нирковокам’яній хворобі, гастриті, дизентерії, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, ревматизмі, подагрі, туберкульозі легень, малярії, гарячці, застудних захворюваннях. Листя Г.з. виявляє високу фітонцидну активність. Свіжу квітучу рослину використовують у гомеопатії. Протипоказана у період вагітності та при схильності до утворення тромбів. Молоде листя Г.з. застосовують у лікувально-профілактичному харчуванні. Замінник гірчиці. Нектароносна і кормова рослина.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymelаеaceae. — Л., 1985; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.