ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК): 1) норматив — кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або при дії за певний час практично не впливає на здоров’я людини та її нащадків (установлюється в законодавчому порядку, при цьому враховується ступінь впливу забруднювачів не лише на здоров’я людини, але й на тварин, рослини, мікроорганізми, а також на природні угруповання в цілому); 2) максимальна концентрація домішок у природному об’єкті, яка при періодичному впливі або протягом усього життя людини не завдає шкоди їй (у т.ч. не спричиняє віддалених наслідків) та навколишньому середовищу в цілому. На сучасному етапі використовується декілька видів ГДК у повітрі: максимальна разова (ГДКм.р.), середньодобова (ГДКс.д.), для населених місць і концентрація для повітря робочої зони (ГДКр.з.). У разі відсутності значень ГДК для населених місць застосовуються орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ). ОБРВ — норматив якості атмосферного повітря, який використовується у разі відсутності значень ГДК забруднюючих речовин. Одиниці виміру ОБРВ — ті ж самі, що й для концентрацій, напр. мг/м3. ОБРВ визначають шляхом розрахунку концентрацій за фізико-хімічними властивостями або інтерполяцією та екстраполяцією в низках близьких за будовою сполук, або за показниками гострої небезпеки. Величини ОБРВ необхідно переглядати після їх затвердження кожні 2 роки або замінювати на ГДК з урахуванням одержаних даних про вплив забруднювальнючої речовини на здоров’я людей та умови їх існування. Для нормування вмісту забруднюючих речовин у воді застосовують ГДКв. Установлені також ГДК забруднювачів у ґрунтах і продуктах харчування. ГДК максимальна разова (ГДКм.р.) — максимальна концентрація забруднювача у повітрі, що не викликає рефлекторних реакцій в організмі людини, визначається з проб, які відбираються за 20–30-хвилинний інтервал часу. ГДК середньодобова (ГДКс.д.) — концентрація забруднювача у повітрі, яка не чинить прямого чи непрямого впливу на людину при цілодобовому диханні. ГДК у повітрі робочої зони (ГДКр.з.) — така концентрація речовини у повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі протягом усієї трудової діяльності не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи або у віддалені періоди життя сучасного та наступних поколінь. ГДК у воді (ГДКв) — максимальна концентрація, при якій речовина не чинить прямого чи непрямого впливу на стан здоров’я населення (при дії на організм протягом усього життя) і не погіршує гігієнічних умов водокористування. За відсутності значень ГДКв тимчасово встановлюються величини орієнтовно допустимих рівнів нормованих речовин (ОДР). Вони визначаються розрахунками або експериментальними методами прогнозу токсичності та застосовуються лише на стадії попереднього санітарного нагляду за підприємствами чи очисними спорудами, які проектуються або будуються. Введення підприємств, цехів, технологій в експлуатацію можливе лише за наявності ГДКв речовин і методів їх визначення у воді. Концентрація пікова — максимальна концентрація забруднювача у середовищі за обумовлений проміжок часу. Концентрація порогова — найменший вміст забруднювача у повітрі, що викликає негативні зміни в живому організмі. Експериментально визначається за зміною характеристики безумовного згинального рефлексу у кролів при 40-хвилинному впливі. Концентрація середньодобова — концентрація домішки в атмосфері, що визначається за середньодобовою пробою повітря, яка відбирається протягом 24 год безперервно чи з однаковими інтервалами. Концентрація середньомісячна — концентрація домішок в атмосфері, що визначається як середнє значення із середньодобових концентрацій або з разових концентрацій, які вимірювалися за повною програмою контролю (не менше 4 разів на добу) щонайменше протягом 20 діб на місяць. Концентрація середньорічна — концентрація домішок в атмосфері, що визначається як середнє значення із середньодобових концентрацій або із разових концентрацій, які вимірювалися за повною програмою контролю не менше 200 діб на рік. Концентрація фонова: 1) вміст речовин у повітрі або воді, що визначається глобальними і регіональними процесами природного походження; 2) вміст речовин у повітрі або воді, що визначається глобальною або регіональною сумою природних і антропогенних процесів.

Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи. Словник-довідник — К., 2002; Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник — М., 1990; Челноков А.А., Ющенко Л.Ф. Основы промышленной экологии. — М., 2001.