ГОНАДИ

ГОНАДИ (лат. gonads < грец. gone — народження, сім’я + aden — залоза) — статеві залози — органи людини, в яких розмножуються, ростуть і дозрівають гамети (яйцеклітини та сперматозоїди), а також утворюються статеві гормони. Г. визначають приналежність до статі. До жіночих Г. належать яєчники, до чоловічих — яєчка. Внутрішньосекреторна функція Г. регулюється гонадотропними гормонами. Яєчник — парна статева залоза жінки, де утворюються і дозрівають яйцеклітини та виробляються статеві гормони. Яєчник розташований на бічних стінках таза в особливому заглибленні пристінної очеревини, за широкою зв’язкою матки, з боків і позаду останньої. Яєчник — сплощене овоїдне тіло. Середні розміри яєчника жінки: довжина — 3 см, ширина — 2 см, товщина — 1 см, маса — 5–8 г. Правий яєчник трохи більший від лівого. В яєчниках розрізняють внутрішню поверхню, звернену в бік черевної порожнини, і зовнішню, звернену до стінок таза. Яєчник має два кінці — матковий і трубний, а також два краї — опуклий вільний та брижевий прямий, до якого прикріплюються брижі яєчника. Своїми брижами яєчник підвішений до заднього листка широкої зв’язки, дублікатура якого у вигляді облямівки охоплює яєчник. Крізь цю ділянку (ворота яєчника) до яєчника ведуть судини і нерви. Вільна поверхня яєчника покрита одношаровим кубічним, або зародковим епітелієм, який становить перший шар яєчника. Під ним розташовується щільна сполучна тканина, яка утворює другий шар яєчника — білкову оболонку, товщина якої не перевищує 0,1 мм. Волокна останньої переходять у строму кіркового шару без виражених меж. Кірковий шар (основний шар яєчника) містить клітини переважно веретеноподібної форми, а також колагенові волокна і фолікули на різних стадіях розвитку. Четвертий шар яєчника — мозкова речовина, що складається з ніжної тканини, в якій знаходиться велика кількість кровоносних і лімфатичних судин і нервів. Розрізняють генеративну та вегетативну функції яєчника. Генеративна функція спрямована на відтворення виду (дозрівання фолікула і яйцеклітини, овуляція, утворення жовтого тіла). Вегетативна функція яєчника поділяється на вегетативно-статеву і вегетативно-соматичну. Перша впливає на ріст і статеве диференціювання статевого апарату, тобто перехід його в зрілий стан; на підтримання статевих органів у відповідному тонусі, на кровообіг та їх повноцінне живлення. Стероїдні гормони регулюють перебіг вагітності, у невагітних готують слизову оболонку матки до фази секреції. Андрогени утворюються в незначній кількості в інтерстиціальних клітинах і внутрішній оболонці фолікулів, стимулюють ріст клітора, викликають гіпертрофію великих статевих губ, мають виражену анаболічну активність. Крім стероїдних гормонів, у яєчнику синтезується релаксин — «гормон пологів» — гормон поліпептидної структури, що викликає розм’якшення шийки матки, лобкового зчленування, розширення каналу шийки матки. У новонароджених яєчники мають видовжену і сплощену форму, їх поверхня гладка, маса становить від 0,2 до 0,4 г. Кількість статевих клітин варіює від 100 тис. до 400 тис., вони укладені переважно в примордіальні фолікули. У період статевого дозрівання яєчники збільшуються в розмірах, стають більш щільними, їх маса досягає 5–6 г; у кірковій речовині з’являються фолікули на різних стадіях розвитку. До 36–40 років кількість статевих клітин поступово зменшується (до 30–40 тис.), зникає частина гормонопродукуючих структур. Патологія яєчників пов’язана з вадами розвитку, порушеннями гормональної функції, запальними захворюваннями, кістами, пухлинами.

Яєчка, сім’яники, тестикули — парні чоловічі статеві залози, в яких утворюються сперматозоїди і чоловічі статеві гормони. Яєчка розташовані в мошонці. В яєчках знаходяться сім’яні канальці, в яких здійснюється сперматогенез. Між сім’яними канальцями розташовані гормонопродукуючі клітини (інтерстиціальні клітини Лейдіга), в яких утворюється андроген — тестостерон, що регулює репродуктивну функцію чоловічого організму. В яєчках синтезуються неактивні похідні андрогенів — андростендіон, дегідроепіандростерон, невелика кількість естрогенів та інгібітор сперматогенезу — інгібін (фолікулостатин). Яєчка утворюються на 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку зі статевих зачатків. Звідси вони опускаються ретроперитонеально і досягають пахового каналу на початку 7-го місяця. Остаточне опускання яєчок в мошонку в нормі завершується до кінця 7-го місяця. Ембріональні яєчка секретують фактор регресії мюлерових каналів, що забезпечує диференціювання статевих органів за чоловічим типом. Функція яєчок регулюється гіпоталамусом, гіпофізом, а також наднирковими залозами та щитовидною залозою.

Здоровье матери и ребенка: Энциклопедия / Под ред. акад. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987.