ГЛІЦИН (Glycinum < грец. glykys — солодкий), 2-аміноетанова кислота.
C2H5NO2 Мол. м. 75,1
АФІ природного або синтетичного походження. Г. Входить до складу білків рослинного і тваринного походження. У рідинах і тканинах Г. може перебувати у вільному стані. Складова деяких БАС (напр. глутатіону), антибіотиків, нейропептидів. Міститься у складі муреїну клітинних стінок бактерій. В організмі Г. може використовуватися для синтезу різних сполук: гему, замінних амінокислот, пуринів, креатину, гіпурової кислоти, парних жовчних кислот та ін. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, малорозчинний у 96% спирті, практично нерозчинний в ефірі. Тпл — 232–236 °С, із розкладанням. Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ (система розчинників: концентрований розчин аміаку — пропанол (30:70), проявник — суміш розчин нінгідрину — розведена оцтова кислота — бутанол (1:5:95); проводять реакцію окиснювального декарбоксилювання препарату дією натрію гіпохлориту концентрованого при кип’ятінні з додаванням кислоти хлористоводневої та резорцину в лужному середовищі (розчин забарвлюється у фіолетовий колір із зеленувато-жовтою флуоресценцією, через кілька хвилин забарвлення розчину переходить у помаранчеве, потім у жовте, а інтенсивна флуоресценція залишається). Кількісно визначають титруванням 0,1 М розчином кислоти хлорної в суміші кислота мурашина безводна — кислота оцтова льодяна (1:10) з потенціометричною індикацією точки еквівалентності.
Фармакологічна група. N06В Х — метаболічні препарати.
Фармакологічні ефекти. Покращує метаболічні процеси в тканинах мозку; виявляє седативну, снодійну, психостимулюючу, неотропну й анксіолітичну дію; зменшує тягу до алкоголю і прояви абсинентного синдрому.
Застосування. У період ремісії при депресивних станах, підвищеній дратівливості, порушеннях сну, погіршеннях пам’яті, розумовій відсталості у дітей, старечому слабоумстві. Додатково — при хронічному алкоголізмі, гострому періоді абстиненції, вегетосудинній дистонії з астенічним синдромом, дистрофії м’язів.
Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; ДФУ. — Х., 2001; Машковський М.Д. Лекарственные средства. — Х., 1997; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.