ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА (СМЕРЕКА) — Picea abies L. (лат. Picea — назва сосни; лат. abies — назва сосни та ялини; рос. назва — ель обыкновенная) — вічнозелене дерево родини соснових (Pinaceae), завв. 20–50 м з гостроконічною кроною та циліндричним стовбуром, укритим сірою або червонувато-бурою з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками корою. Хвоя (листки) шорсткі, колючі, чотиригранні, 13–25 мм завд., з полиском, розміщені почергово. Стиглі шишки пониклі, розташовуються на кінцях пагонів, червонувато-коричневі або коричнево-каштанові. Запилюються у травні. Відомо 50 видів. Розповсюджена в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, Сибіру, в Далекому Сході, Карпатах, західному та лівобережному Поліссі, широко культивується по всій території України. З лікарською метою заготовляють бруньки, зелені нестиглі шишки, хвою. Бруньки заготовляють до початку розпускання, використовують свіжими або сушать у теплому приміщенні чи на сонці, розстеливши тонким шаром. Сушені бруньки зберігають у щільно закритих банках. Шишки збирають у червні–вересні, не допускають збір опалих шишок; хвою — будь-якої пори року. Шишки і хвою використовують свіжими. Живицю (терпентин) одержують підсочуванням. З живиці одержують скипидар (Oleum Terebinthinae) і каніфоль (Colofonium), а з деревини — дьоготь (Pix liquida) і активоване вугілля (Carbo activatus).
Бруньки, хвоя і шишки містять ефірну олію, дубильні речовини, смолу, каротин, аскорбінову кислоту (у хвої до 0,2%) та солі Fe, Cr, Mn, Cu, Al. Живиця (терпентин) являє собою розчин смоли (каніфолі) в ефірній олії (скипидарі). У дьогті є різні феноли. Головними компонентами ефірної олії є α-пінен, β-пінен, камфен, мірцен, лімонен, β-феландрен, γ-терпінен, борнеол, α-терпінеол. Серед флавоноїдів — таксифолін, ізорамнетин, рутин, кверцетин, кемпферол, афзелін; кумарини: скополетин, умбеліферон, ескулін, кумарин; вищі жирні кислоти: лауринова, тридеканова, міристинова, пальмітинова, стеаринова, нонадеканова, маргаринова, олеїнова, лінолева.
Відвар бруньок застосовують при запаленнях ВДШ, бронхітах, хронічному запаленні легень, подагрі, ревматизмі, нирковокам’яній хворобі, водянці, запаленні жовчного міхура. Відвар має відхаркувальну, дезінфекційну, сечогінну, жовчогінну, потогінну, знеболювальну дію. Настій хвої та шишок застосовують для профілактики і лікування цинги. Ефірна олія Я.є. входить до складу пінабіну, який використовують при сечокам’яній хворобі. У науковій медицині застосовують терпентин, скипидар очищений, препарат терпінгідрат, каніфоль, дьоготь і активоване вугілля. Я.є. застосовується в гомеопатії та у складі БАД.
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1990; Флора СССР / Под ред. В.Л. Комарова. — Л., 1934. — Т. 1; Орлов А.М., Тагильцев Ю.Г., Колесникова Р.Д. // Растительные ресурсы. — 2004. — Вып. 3.