Астенічний синдром (грец. аstheneia — безсилля, слабкість + грец. syndrome — збіг, сукупність) — стан, що проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного та розумового напруження. Астенічний синдром може бути конституційно зумовлений (психопатії астенічного типу), але може виникнути при недостатньому харчуванні, вітамінній недостатності, надмірному фізичному і психічному навантаженні, при судинних, органічних, ендокринних захворюваннях, а також у період реконвалесценції перенесених інфекцій, інтоксикацій, травм. Для А.с. характерна афективна лабільність, підвищена збудливість, яка змінюється безсиллям (дратівливою слабкістю), гіперестезія — загострена чутливість до звукових, світлових, тактильних подразників. Часто виникають головний біль і порушення сну (підвищена сонливість вдень і безсоння вночі), а також різка зміна самопочуття, що залежить від зміни погоди. Для А.с., який розвинувся внаслідок різних органічних захворювань, характерні легкі порушення пам’яті, переважно погіршується запам’ятовування поточних подій. Астенічні розлади розвиваються поволі, наростаючи у своїй інтенсивності. Іноді першими проявами А.с. є підвищена стомлюваність і дратівливість, які поєднуються з нетерпимістю і постійним прагненням до діяльності, навіть в обстановці, сприятливій для відпочинку. У тяжких випадках астенічні розлади можуть супроводжуватися пасивністю, адинамією. Клінічна картина А.с. має особливості й залежить від причин, які його викликали: А.с. після соматичних захворювань набуває характеру емоційно-гіперестетичної слабкості, при якій стомлюваність і афективна лабільність поєднується з непереносимістю емоційного напруження. Після перенесеної черепно-мозкової травми А.с. проявляється дратівливою слабкістю, головним болем, ментизмом (наплив думок) і вегетативними порушеннями. При ендокринопатії А.с. виражається підвищеною стомлюваністю, виснаженістю, млявістю. А.с. при шизофренії проявляється перевагою психічної виснаженості й невідповідності останньої зі ступенем розумового напруження. При атеросклерозі основними ознаками А.с. є різко виражена стомлюваність, дратівлива слабкість, зі зниженням настрою та слізливістю. При артеріальній гіпертензії А.с. набуває характеру «втоми, що не знає спокою». При прогресивному паралічі спостерігається поєднання підвищеної стомлюваності з легким ступенем оглушення (обнубіляції). Для корекції астенічних станів залежно від їх походження необхідне лікування, спрямоване на основне захворювання, повноцінне харчування і сон; за показаннями можливе застосування актопротекторів, ноотропних препаратів, психостимуляторів, адаптогенів, полівітамінних препаратів.
Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. — М., 2001; БМЭ. — М., 1975. — Т. 2; Здоровье матери и ребенка: Энциклопедия / Под ред. акад. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993; Советский энциклопедический словарь. — М., 1987.