АРЕАЛ РОСЛИННИЙ

АРЕАЛ РОСЛИННИЙ (лат. area — площа, простір) — частина земної поверхні (акваторії), у межах якої є певний вид або фітоценоз. За характером розподілення місцезнаходжень видів А. може бути суцільним (замкнутим) або роз’єднаним (диз’юнктивним). Суцільний А. характеризується рівномірним розподілом видів по всій території; роз’єднаний А. складається не менше ніж із двох відносно самостійних ізольованих частин. Розриви між окремими частинами мають назву диз’юнкції. Їх поява зумовлена зміною клімату чи рельєфу. Між абсолютно суцільним і роз’єднаним А. існують різноманітні перехідні форми. Інколи на окраїні суцільного А. певний вид заселяє відокремлені ділянки, які називаються «острівковими місцезнаходженнями», або ексклавами. Якщо А. представлений дуже близькими видами, які відрізняються незначними ознаками, він називається замінним, або вікарним А., а якщо він оперізує тропічний пояс, то називається пантропічним. Місце (район), у якому зародився вид і звідки він почав своє просування, називається центром А., а сам А. — первинним.

Розміри А. різноманітні. Зазвичай чим більший таксон, тим більшу територію він охоплює. Так, А. родини завжди значно переважає розміри А. роду чи виду.

Форма А. може мати правильні обриси і бути округлою, овальною, еліпсоїдною, витягнутою, звивисто-витягнутою (стрічкоподібною) чи крапчастою. Часто бувають променисті й бахромчасті (торочковидні) А. неправильної асиметричної форми з численними виступами у різних напрямках. Ці А. характерні для видів, які розселяються.

Рослини, поширені майже на всіх континентах, називаються космополітами (осот, тростина, кульбаба, кропива тощо), а їх А. — космополітним. Цілком імовірно, що космополітних видів не існує. Більшість космополітів належить до водних рослин або рослин вологих місцезнаходжень. Космополітизм у рослин виникає природним (легкість розселення, висока життєздатність) або ж антропогенним шляхом (світова торгівля, міжнародні транспортні зв’язки). Повною протилежністю космополітам є ендеміки (ендеми). Це групи рослин, що мають обмежені А. Так, напр., лише у провінції Чже-Ізян у Південному Китаї росте гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba). Відомі також палеоендеміки (стародавні таксони, А. яких різко скоротився) і неоендеміки (молоді таксони, які ще не встигли поширитися на значній території). Рослини, що в давні часи займали значні А., але внаслідок різкої зміни кліматичних умов загинули на більшості територій і залишилися лише в місцях, де збереглися умови для їх існування, називають реліктовими.

Площа і кордони А. постійно змінюються. Напр. збільшуються А. хамоміли запашної (Chamomilla suaveolens) і хамоміли обідраної (Chamomilla recutita). Якщо умови навколишнього середовища сприятливі, А. збільшується і, навпаки, при несприятливих умовах — зменшується. Інколи види назавжди зникають із лона Землі. Усі А. індивідуальні, немає рослин з однаковою структурою А.

На основі вивчення А. проводять ресурсознавчі дослідження і визначення обсягу заготівлі ЛР, які використовують у фармації та медицині.

Особливу значимість має картографія А. рідкісних та зникаючих видів, яка є початковим етапом здійснення природоохоронних заходів.

Толмачев А.И. Введение в географию растений. — Л., 1974; Універсальний словник-енциклопедія / М. Попович, І. Дзюба, Н. Корнієнко та ін. — К. — Львів, 2001.