АПТЕЧНА МЕРЕЖА

АПТЕЧНА МЕРЕЖА — об’єднання аптек, консолідація яких відбувається за певними принципами. Розрізняють А.м. трьох типів: холдингового, централізованого та змішаного. А.м. холдингового типу — це сукупність аптек та підрозділів, кожний з яких має власний код ЄДРПОУ. Вони можуть мати власні рахунки у банку, діяти незалежно, але мають одного власника, тобто пов’язані суто формально, напр. група компаній «Аптечний холдинг» у Донецьку. А.м. централізованого типу характеризуються тим, що всі аптеки і підрозділи мають єдиний код ЄДРПОУ та централізоване постачання; дозвіл на діяльність, як правило, допускається за однією ліцензією; власних рахунків у банку аптеки не мають, напр. КП «Фармація». А.м. змішаного типу — це структури, у яких ознаки холдингових мереж поєднуються з ознаками централізованих. Перші А.м. з’явилися в Україні в середині 90-х років ХХ ст. Практично всі вони будувалися на підставі старих аптечних традицій, переймаючи досвід західних і російських А.м. На той час вся аптечна торгівля умовно розподілялась між державними аптеками та приватними підприємцями, які мали одну або дві аптеки. Зараз ситуація суттєво змінилася. На фармацевтичному ринку діють в основному мережеві аптеки, які й визначають його наступну динаміку та тенденцію. Характерною ознакою розвитку мережевої аптечної торгівлі сьогодні є диверсифікація асортименту і надання послуг. У товарообігу сучасних А.м. спостерігається швидке зростання парафармацевтичної продукції. Цьому сприяє розвиток відкритої форми торгівлі, фарммаркетів. Продаж ЛП у них здійснюється в режимі відкритого доступу і відпускаються лише рецептурні ЛП. На цей час в Україні існує понад 50 А.м. Їх частка коливається від 25 до 30% від загального обсягу аптечного продажу залежно від регіону. Причому більше 50% роздрібних продажів покривають саме мережеві підприємства як регіонального, так і національного рівня.

А.м. можна розділити на декілька типів: малі мережі — 1–5 торговельних точок; середні мережі — 6–10 торговельних точок; великі мережі — 11–24; мегамережі — більше 100 торговельних точок. Є й інша класифікація, відповідно до якої існують аптечні мережі, які розвиваються безпосередньо від медичних організацій («Аптеки медичної академії», Дніпропетровськ) або фармацевтичних компаній («Лекхім», «Фармвест», Київ). Друга категорія — аптеки, які розвиваються самостійно або як учасники великого холдингу: «В.М.С.» (Київ), «Здравниця» (Донецьк), «Мед-сервіс» (Дніпропетровськ), «Едельвейс» (Львів), «Фалбі» (Київ), «Фетида» (Харків) та ін. На український ринок останнім часом почали активно виходити і російські аптечні мережі. Напр. А.м. «36,6», «Доктор Столетов», «Ригла». Як свідчить досвід, реалізацію ЛП через А.м. забезпечує підвищення сервісу. Для того, щоб підвищити конкурентні позиції, більшість А.м. надає додаткові послуги: консультацію лікаря, безкоштовну інформаційну допомогу, вимірювання АТ, перевірку зору та ін. У багатьох А.м. передбачена система знижок. Як правило, більш низькі ціни на ЛП, які реалізуються через А.м., зумовлені вдало організованою логістикою й великими обсягами продажу. Чим більша А.м., тим більш системний підхід вона може запропонувати для вирішення актуальних проблем. Зокрема, великим А.м. простіше вести боротьбу з проникненням у роздрібну торгівлю контрафактної й фальсифікованої продукції. В А.м. створюються реальні умови для перерозподілу коштів з метою підтримки нерентабельних торгових точок.

 Колесник М. Сетьевое царсто аптек // Провізор. — 2007. — № 10; Ткачук І.О., Білан О.А. Тенденції розвитку ритейлінгових аптечних мережених структур // Фармац. журн. — 2007. — № 4.