АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК (грец. ana — зворотна дія + phylaxis — захист, самозахист) — загальна алергічна реакція негайного типу, викликана антигенами (лікарськими речовинами, вакцинами, сироватками, укусами комах тощо), що виникає через кілька хвилин після введення антигену. Характеризується бурхливим, тяжким перебігом, розвитком декомпенсованого порушення гемодинаміки. Частіше розвивається у відповідь на парентеральне введення ЛП (пеніцилінів, сульфаніламідів, білкових препаратів тощо), а також при проведенні провокаційних проб з пилковими, рідше — з харчовими алергенами. А.ш. зазвичай виникає при кількаразовому впливі етіологічного фактора. А.ш. належить до системних алергічних реакцій негайного типу, які характеризуються циркуляцією в крові особливих антитіл-реагінів і спадковою схильністю до алергії. В основі патогенезу А.ш. лежить утворення комплексів антигенів з антитілами (реагінами) на поверхні базофілів, гладких клітин і тромбоцитів. Патофізіологічні реакції полягають у порушенні мікроциркуляції, депонуванні крові в портальній системі, зниженні системного АТ, бронхоспазмі, розвитку набряку гортані, легень, мозку. Звільнення медіаторів анафілаксії можливе також під дією лібераторів гістаміну неімунного генезу, зокрема ліків, харчових продуктів тощо.

Клінічна картина А.ш. характеризується швидкістю розвитку: вже через кілька хвилин чи секунд після контакту з алергеном відзначається пригнічення свідомості, різке зниження АТ, судоми, мимовільне сечовипускання, блідість шкірних покривів, піна біля рота, пульс стає ниткоподібним. Основними причинами смерті є набряк гортані або обструкція нижніх відділів дихальних шляхів, колапс, гостра дихальна недостатність унаслідок бронхоспазму і набряку легень, гостра серцево-судинна недостатність із розвитком гіповолемії чи набряку мозку.

Невідкладна допомога: припинення введення алергену, накладення джгута вище від місця введення алергену; укладання хворого на бік для уникнення асфіксії внаслідок западання язика та заковтування блювотних мас; підшкірна ін’єкція в місці введення алергену 0,5 мл 0,1% розчину епінефрину (адреналіну) і в/в крапельно 1 мл 0,1% розчину епінефрину (адреналіну); введення глюкокортикоїдів в/в або в/м (при неможливості в/в введення); антигістамінних препаратів; з появою ознак серцевої недостатності необхідно застосувати серцеві глікозиди; при асфіксії та задишці вводять 10–20 мл 2,4% розчину амінофіліну (еуфіліну) в/в; проводять інфузійну терапію; якщо розвинулася алергічна реакція на пеніцилін, вводять 1 000 000 ОД пеніцилінази в 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Алергические болезни у детей / Под ред. М.Я. Студеникина, Т.С. Соколовой. — М., 1986; Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб / А.І. Грицюк, А.П. Голіков, А.К. Мерзон та ін. — К., 1985; Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь / Под ред. акад. Е.И. Чазова. — М., 1989.