АНАТОМІЯ

АНАТОМІЯ (грец. anatome — розтинання, розчленування) — наука про форми і будову тіла людини, тварин, рослин і складових їх органів і тканин у взаємозв’язках з їх функціями та походженням і розвитку організму як цілого. Термін А. походить від назви одного з методів вивчення, однак А. не є лише суто аналітичною наукою. Вона досліджує тіло людини і тварин, системи органів і тканин у їх функціональній взаємодії, у процесі становлення і розвитку. А. людини дає систематизований опис форми, будови, положення і топографічних взаємозв’язків частин і органів тіла людини з урахуванням вікових змін, статевих та індивідуальних особливостей. Вона з’ясовує взаємозалежність форми і будови органів від їх функцій, висвітлює особливості тіла людини в цілому, а також форму, будову та положення його складових у їх виникненні і розвитку в ході еволюції хребетних тварин, вершиною якої є зародження і становлення людського роду (у філогенезі) та в індивідуальному розвитку кожної окремої людини (в онтогенезі). Таке висвітлення необхідне для виявлення внутрішніх і зовнішніх причин і факторів, що визначають анатомічні особливості людини порівняно з тваринами, функціональні пристосування форми і будови органів, їх віковий розвиток, статеву та індивідуальну мінливість форми, будови й топографії органів і будови тіла. Форма і будова тіла людини пізнаються як результат тривалої еволюції хребетних тварин і одночасно як результат її індивідуального розвитку. Порівняння будови тіла людини і тварин, які перебувають на різних ступенях еволюції, дозволяє пояснити спільність анатомічних ознак і одночасно відмінності між формами і будовою тіла людини і тварин, що визначають особливе положення людини в природі. А. разом із фізіологією є основою теоретичної і практичної медицини, оскільки точне знання форми і будови тіла живої людини є неодмінною умовою розуміння життєвих функцій здорового та хворого організму і формування чітких уявлень про причини хвороб, без чого неможливе проведення профілактики і лікування. Розрізняють систематичну, топографічну і пластичну А. Систематична А. вивчає форми, будову і розташування органів за системами. Топографічна А. має велике прикладне значення в медицині, особливо в хірургії: описує форми і будову органів у ділянках тіла, причому особливу увагу звертають на взаємне просторове розташування органів та їх відношення до кровоносних судин і нервів. Пластична А. досліджує статику і динаміку зовнішніх форм тіла людини, а його внутрішню будову розглядає переважно для того, щоб зрозуміти виразність зовнішніх форм. Пластична А. становить великий інтерес для лікаря, який, спостерігаючи зміни зовнішніх форм тіла, робить висновок про зміни будови тіла здорової та хворої людини. Крім того, виділяють нормальну і патологічну А. Нормальна А. вивчає будову здорового організму, патологічна — структурні основи захворювань на мікро- і макроскопічному рівні.

Анатомия человека / Под ред. М.П. Сапина. — М., 2001; БМЭ. — М., 1975. — Т. 1.