АМОРТИЗАЦІЯ

АМОРТИЗAЦІЯ (лат. аmortisatio — погашення, оплата боргу) — процес поступового перенесення вартості в міру зносу основних фондів (зарахування її до витрат виробництва чи обігу) на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для простого або розширеного відтворення зношених засобів праці. Знос основних фондів, тобто втрата ними частини вартості, буває фізичним і моральним. Фізичний знос — втрата основними фондами їх споживчих якостей під впливом природних сил, внаслідок експлуатації основних фондів. Він вимірюється коефіцієнтом фізичного зносу основних фондів, який можна обчислити таким чином:

Кф. знос = Вкап. рем / Вп або Кф. знос = Азнош / Вп,

де Вкап. рем — вартість капітальних ремонтів обладнання від початку служби (грн.); Вп — первісна балансова вартість основних фондів, грн; Азнош — сума амортизаційних відрахувань від початку служби (грн.).

Фізичний знос у відсотках можна обчислити за формулою:

Кф. знос = Тф / Тн · 100%,

де Тф, Тн — відповідно фактичний строк служби основних фондів (років).

Моральний знос — це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) знецінення основних фондів, зумовлене або здешевленням відтворення основних фондів (моральний знос першого роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральний знос другого роду). Моральний знос першого роду — це втрата основними фондами своєї вартості при збереженні фізичної придатності та споживчої вартості. Коефіцієнт морального зносу першого роду можна визначити за формулою:

Кмор. знос1 = (Вп — Вв) / Вп,

де Вв — відновна вартість основних фондів.

Моральний знос другого роду — це повна втрата основними фондами своєї вартості незалежно від втрати споживчої вартості (при збереженні фізичної придатності). Оцінити моральний знос другого роду в межах суспільного виробництва неможливо, оскільки одні й ті ж основні фонди можуть задовольняти різні потреби конкретних споживачів. Частина вартості фондів, яка щорічно переноситься на продукцію, що виробляється, називається амортизаційними відрахуванням, які визначаються за нормами, встановленими законодавством у відсотках до балансової вартості кожної із груп основних фондів на початок звітного періоду. Норма А. для певної групи обладнання визначається таким чином:

На = (Вп — Вл) · 100% / (Вп — Тсл),

де Вл — ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн; Тсл — термін служби основних фондів, визначений технічною документацією (років).

За рахунок амортизаційних відрахувань утворюється частка власного капіталу ФП, яка використовується для заміщення зношених засобів праці. З метою відтворення основних фондів у країнах із розвиненою ринковою економікою використовують як рівномірний, так і прискорений методи А. (методи зменшуваного залишку й суми чисел), коли в перші роки експлуатації основних фондів встановлюються підвищені норми А., які поступово знижуються. На сьогодні найбільш гострими проблемами вітчизняних фармвиробників є: застаріла технічна база — спрацьованість основних фондів ФП, що виробляють 85% загального обсягу ЛП, становить майже 50%; відсутність власного виробництва багатьох видів технологічного обладнання, напр. ліній для виготовлення таких лікарських форм, як твердих і м’яких желатинових капсул, мазей, супозиторіїв, ліків на основі мікрокапсул та ін. Усе це зумовлює незначний відсоток амортизаційних накопичень у структурі інвестиційних ресурсів ФП — не більше 15%. Характерною для галузі є також низька питома вага статті «А.» у структурі собівартості ЛП. Для подолання ситуації, що склалася сьогодні на ФП, необхідна розробка і впровадження цілеспрямованої амортизаційної політики, яка б передбачала: застосування доцільніших методів амортизаційних списань і норм А.; забезпечення цільового використання амортизаційних накопичень; оцінку ефективності амортизаційної політики кожного підприємства і внесення, у разі необхідності, певних коректив до неї.

Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства. — Х., 2003; Бойчик І.Б., Харів М.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємств. — К., 2002; Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002; Ризаев Н.С. Медицинская промышленность в І квартале 2001 года // Ремедиум. — 2001. — № 6; Хабенский Б., Белоусов С. В ожидании эффекта // Ремедиум. — 2001. — № 6.