АДЕНІЛАТЦИКЛАЗА

АДЕНІЛАТЦИКЛАЗА — фермент класу ліаз, що каталізує реакцію гідролізу аденозинтрифосфату (АТФ) з утворенням цАМФ та пірофосфорної кислоти H4P2O7. А. міститься в усіх клітинах тварин, крім еритроцитів людини, та деяких культурах клітин мутантних ліній і в бактеріях. У клітинах тварин А. є інтегральним білком плазматичних мембран, активний центр якого експонований на їх внутрішньому боці, а у бактерій А. локалізована в мембранах та цитоплазмі. А. виявлена практично в усіх клітинах тваринного організму. А. функціонує в складі комплексу, до якого входить гормональний рецептор (R), що міститься на зовнішньому боці клітинної мембрани та взаємодіє з відповідним гормоном, внутрішньомембранний регуляторний білок (G), до складу якого входить залишок гуанозиндифосфату (ГДФ) та каталітична субодиниця (CS), розташована на внутрішній поверхні мембрани, і каталізує утворення цАМФ з АТФ. Активується А. при дії деяких гормонів, напр. глюкагону, АКТГ, тиреотропного та лютеїнізуючого гормонів, гормоноподібних речовин, нейромедіаторів, токсинів, простагландинів групи Е. Гормони взаємодіють з рецепторами з утворенням гормон-рецепторного комплексу, який реагує з ГДФ-зв’язувальними регуляторними білками (G-білки або N-білки), з яких складаються 2 паралельні системи — стимулювальна та інгібуюча. Обидві системи сполучені з каталітичною молекулою — третім компонентом аденілатциклази, що каталізує перетворення АТФ на цАМФ. Стимулювальні та інгібуючі G-білки взаємодіють зі своїми власними рецепторами, що дає можливість регулювати концентрацію цАМФ у клітині за допомогою нейроендокринної системи.

Чутливість А. до сигнальних молекул цілком визначається наявністю відповідних рецепторів на плазматичних мембранах клітин. До інгібіторів А. належать опіоїди, α-адренергічні агенти, холінергічні агенти мускаринової природи та аденозин. Ефекти цих речовин тканиноспецифічні.

Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Химическая энциклопедия. — М., 1988.