ДОКУМЕНТАЦІЯ НОРМАТИВНА

ДОКУМЕНТАЦІЯ НОРМАТИВНА — документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Документація зазвичай пов’язана з якимось питанням, явищем, процесом, особою, установою. Нормативно-правовий акт (НПА) — нормативний документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить нормативні приписи (він має неперсоніфікований характер, розрахований на багаторазове застосування; його дія не вичерпується одноразовим виконанням). НПА знаходяться у суворій ієрархічній співпідлеглості, від якої залежить юридична сила того чи іншого акта. Розрізняють такі НПА: Конституція України, кодекси, закони України, підзаконні акти, «м’які норми». Конституція України — НПА найвищої юридичної сили, який визначає державний та суспільний лад країни, її правову систему, проголошує і закріплює основні права та обов’язки громадян, окреслює компетенції та повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади. Кодекс — НПА, який об’єднує та систематизує норми права, що належать до певної галузі (підгалузі) законодавства і регулюють у цій галузі (підгалузі) відповідну сферу суспільних відносин (кодекс не є звичайним законом, це НПА, що об’єднує систему норм певної галузі права). Закон — НПА, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини встановленням загальнообов’язкових правил (норм). Підзаконний акт — НПА, прийнятий компетентним органом державної влади чи уповноваженим державою іншим суб’єктом на підставі закону, відповідно до закону і в порядку його виконання. Залежно від сфери регламентації та органу державної влади, що їх затвердив, можна виділити такі основні види підзаконних актів у сфері технічного регулювання: 1) укази та розпорядження Президента України; 2) постанови і розпорядження КМУ; 3) накази та інші розпорядчі документи центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) України, міністерств; 4) положення, інструкції, правила тощо, затверджені указами Президента України, розпорядчими документами КМУ та ЦОВВ України; 5) технічні регламенти; 6) НПА з охорони праці (НПАОП); 7) НПА з пожежної безпеки (НПАПБ); 8) санітарні норми (ДСанПІН, ДСП, ДСН); 9) будівельні норми (ДБН). Положення — НПА, що встановлює структуру і функції будь-якого органу або визначає порядок будь-якої діяльності. Інструкція — НПА, що встановлює порядок застосовування актів законодавства, прийнятих органами вищого рівня, або власних актів, а також порядок здійснення будь-якої діяльності. Правила — НПА, що являє собою звід правових норм, які регламентують діяльність певної галузі виробництва чи окремий вид діяльності. Технічний регламент — НПА, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти, настанови, технічні умови чи відтворює їх зміст. КМУ поклав функції розроблення технічних регламентів у кожній сфері діяльності на відповідний ЦОВВ. Так, у фармацевтичній галузі у 2006 р. розроблені такі регламенти: «Технічний регламент щодо медичних виробів для лабораторної діагностики in vitro», «Технічний регламент щодо активних медичних виробів, що імплантують», «Технічний регламент щодо медичних виробів». НПАОП — НПА, затверджений спеціально уповноваженим ЦОВВ з нагляду за охороною праці. НПАПБ — НПА, затверджений спеціально уповноваженим ЦОВВ у галузі пожежної безпеки. Основними видами НПАОП та НПАПБ є правила, перелік, норми, положення, інструкція, порядок тощо. З метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду в Україні складено та ведеться Реєстр НПАОП та НПАПБ. Санітарні норми — НПА, що визначає критерії безпеки та/або нешкідливості для людини факторів довкілля й вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини. В Україні є такі види санітарних норм: державні санітарні правила та норми (ДСанПІН), державні санітарні правила (ДСП), державні санітарні норми (ДСН), які затверджує головний державний санітарний лікар України. Будівельні норми — НПА, що складається з норм у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Національні (державні) будівельні норми (ДБН) приймає ЦОВВ у сфері нормування у будівництві, а територіальні — територіальний орган нормування (місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування). Об’єктами нормування в будівництві є продукція, процеси та послуги, у тому числі об’єкти містобудування та архітектури, території, окремі земельні ділянки, процеси та послуги, обладнання, системи, процедури, функції, методи і діяльність. В Україні буде створено Фонд будівельних норм і нормативних документів у сфері нормування в будівництві, який повинен стати складовою Національного фонду нормативних документів. «М’які норми» — усі інші інструменти (рекомендації), заяви органів виконавчої влади, які не мають обов’язкової юридичної сили.

Вимоги до документації фармацевтичних підприємств (табл.) відображені в правилах ЄС: «Настанова по GMP для лікарських препаратів», розділ 4 (документація), а також у низці національних настанов: «Лікарські засоби. Технологічний процес. Документація» (42-01-2003); «Настанова з якості. Лікарські засоби. Специфікації: контрольні випробування і критерії прийнятності» (42-3.2:2004) та ін. Класифікація документації фармацевтичних підприємств: 1) документи із зовнішніх джерел (закони, нормативні документи, державні галузеві стандарти (ДСТУ), галузеві стандарти (ГНД), технічні умови (ТУ), методичні рекомендації (МР); 2) документи внутрішні, розроблені та затверджені на підприємстві. Основний принцип GMP: «Виробнича документація повинна відображати всі заходи, що виконуються з виробництва готової продукції та забезпечення її якості з моменту постачання початкової сировини до відвантаження продукції споживачеві та, у разі потреби, її відкликання з ринку».

Таблиця. Рівні значущості документації фармацевтичних підприємств

Рівні Вид документа
Основна
документація
1-й рівень
Настанова щодо якості
Стратегічний план розвитку підприємства
Основний план валідації
Досьє виробничої ділянки
Обов’язкова реєструюча
документація
2-й рівень
Загальноорганізаційні інструкції із системи якості
Технічні регламенти (ТхР)
Технологічні регламенти (ТР)
Стандарти підприємства (СТП)
АНД
Досьє на кожен ЛП, що випускається
Обов’язкова регламентуюча документація
3-й рівень
Технологічні інструкції та інструкції щодо упаковки
Специфікації
Стандартні робочі інструкції (основні й допоміжні)
Форми протоколів для реєстрації проведення процесів
Стандартні операційні процедури (СОП)
Форми протоколів кваліфікації й валідації
Інструкції з техніки безпеки
Первинна (робоча)
документація
4-й рівень
Протоколи виробництва серії та упаковки продукції
Протоколи стадій (маршрутні карти, операційні листи)
Звіти (з кваліфікації устаткування, з валідації процесів, приміщень, персоналу, з інспекції постачальників, з перевірки претензій споживачів)
Первинні дані (журнали, записи)
Роздруки реєструючої апаратури

Настанова щодо якості (Quality manual) — документ, в якому викладені політика та галузь якості, що описує систему якості підприємства згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO серії 9000. Досьє виробничої ділянки (Site master file)документ, підготовлений виробником, що містить спеціальну та фактичну інформацію щодо відповідності вимогам GMP при виробництві чи контролі ЛП на цій ділянці, а також про будь-які тісно взаємопов’язані роботи в прилеглих та сусідніх приміщеннях. Якщо на цій ділянці виконується тільки частина операцій з виробництва та контролю ЛП, то досьє виробничої ділянки повинно описувати тільки їх. Досьє становить частину звіту інспектора про проведення інспекції на відповідність виробничої ділянки вимогам GMP. Досьє повинно складатися зі стандартних розділів: загальна інформація, персонал, приміщення та обладнання (включає також санітарію), документація, технологічний процес, контроль якості, виробництво та аналіз за контрактом, дистрибуція, рекламації та відкликання продукції, самоінспекція.

Вимоги до технології виробництва включаються до двох регламентів — ТР, що стосується виробництва конкретного найменування продукції, та ТхР, що містить вимоги до комплексу обладнання та його безпечної експлуатації на цій виробничій дільниці, у цьому цеху. Регламент — нормативний документ, що встановлює вимоги до технологічних процесів, технологічного обладнання й приміщень, пов’язаних з якісним виготовленням продукції при дотриманні умов охорони праці та навколишнього середовища. ТР (див. Технологічний регламент) є документом, який дає право на виготовлення ЛП, одержання дозволу на його медичне застосування, затвердження АНД та реєстрації препарату. Дія ТР поширюється на виробництво конкретного ЛП за умови наявності ТхР. У ТР посилання на ТхР обов’язкове. ТхР виробництва — нормативний документ, у якому для конкретного комплексу технологічного обладнання викладені умови, що забезпечують випуск напівпродуктів або ЛП у певній лікарській формі та заданої якості, умови ефективної й безпечної експлуатації обладнання та вимоги щодо охорони навколишнього середовища. Виготовлення продукції з метою реалізації чи проведення клінічних випробувань повинно здійснюватися тільки на основі затвердженого ТР при наявності на виробництві затвердженого ТхР. Вимоги чинних регламентів (ТР та ТхР) є обов’язковими як такі, що гарантують якість виготовленої продукції, раціональне безпечне проведення технологічних процесів, збереження обладнання, виключення можливості виникнення аварій і забруднення навколишнього середовища. Дія ТхР поширюється на підготовку виробничих (лабораторних, дослідно-промислових і промислових) приміщень і персоналу до роботи; створення необхідних санітарно-гігієнічних умов виробництва; виконання заходів, пов’язаних з охороною праці, технікою безпеки, пожежною безпекою, охороною навколишнього середовища; кваліфіковану ефективну експлуатацію обладнання, що гарантує одержання ЛП відповідно до вимог АНД. ТхР розробляється для лабораторних, модельних і стендових установок, дослідних і дослідно-промислових дільниць, промислових установок, цехів, дільниць. Вимоги до змісту ТхР: загальна характеристика виробництва; апаратурна схема, специфікація обладнання та контрольно-вимірювальних приладів (КВП); експлуатація технологічного обладнання та КВП; загальна схема системи контролю якості; безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища; загальний перелік виробничих інструкцій; інформаційні матеріали (додатки про технічний стан виробництва, інформаційні додатки про ЛП, протоколи валідації виробництва). Друга частина розділу ТхР «Інформаційні матеріали» комплектується інформаційними додатками з кожного виду продукції, що випускається. При впровадженні нового виду продукції одночасно вноситься інформаційний додаток за черговим номером. Вимоги до інформаційних додатків та їх зміст викладені у тексті розділу «Інформаційні матеріали». Термін дії ТхР — 7 років. АНД та специфікації для контролю (специфікації стабільності, control specification) — комбінація вимог для фізичних, хімічних, біологічних і мікробіологічних випробувань, яким активна фармацевтична субстанція повинна відповідати аж до періоду переконтролю або ЛП — до закінчення терміну його придатності. Специфікації для випуску ЛП — комбінація вимог для фізичних, хімічних, біологічних і мікробіологічних випробувань, якими визначається придатність ЛП до випуску на момент закінчення процесу виробництва. Стандартна робоча методика — нормативний документ, що має статус СТП, в якому викладені інструкції щодо виконання певних видів робіт, як правило, загального характеру (напр. експлуатації, технічного обслуговування та очищення устаткування, валідації, прибирання приміщень, відбору проб, випробування і т.д.). Ці методики використовуються як документи, що доповнюють ТР виробництва. СОП являють собою затверджені керівництвом письмові інструкції для управління або проведення діяльності за всіма напрямками роботи з виробництва або контролю якості ЛП. Мета СОП — показати працівникам, що і коли слід робити. СОП повинні охоплювати такі види діяльності: внутрішнє маркування, карантин і зберігання матеріалів; установка і налагодження інструменту й обладнання; монтаж обладнання і його валідація; матеріали для випробувань, опис методів і обладнання, що використовуються; закупівля й отримання матеріалів (зразків ЛП, реактивів, речовин — стандартів для порівняння тощо); відбір зразків; експлуатація, прибирання приміщень, санітарні заходи, технічна безпека; калібрування аналітичних приладів; контроль навколишнього середовища; вимоги до кваліфікації, навчання, гігієни персоналу; приготування й контроль стандартних зразків тощо. Протокол серії (маршрутний листок, маршрутна карта, batch record) — усі документи, що послідовно відображають історію цієї серії готової продукції (виробництво, контроль і реалізацію), а також усі інші обставини, які можуть мати значення для її якості.

Закон України «Про стандартизацію». — К., 2001; Левашова І.Г., Мурашко А.М., Подпружников Ю.В. Надлежащие практики в фармации. — К., 2006; Настанова 42-01-2003 Лікарські засоби. Технологічний процес. Документація. — К., 2003; Стандартизация и сертификация фармацевтической продукции в вопросах и ответах / С.Н. Коваленко, И.Г. Левашова, Св.Н. Коваленко и др. — Х., 2007.