ДІЯЛЬНІСТЬ КОМЕРЦІЙНА

ДІЯЛЬНІСТЬ КОМЕРЦІЙНА (лат. commercium — торгівля) — суспільно необхідна діяльність юридичних і фізичних осіб на ринку товарів і послуг зі здійснення операцій купівлі-продажу товарів, у т.ч. фармацевтичних та ін. товарів аптечного асортименту, і надання послуг з метою задоволення попиту та отримання прибутку. Суб’єктами Д.к. є юридичні та фізичні особи, що мають право на її здійснення. Об’єктами Д.к. на фармацевтичному ринку є фармацевтичні товари і послуги. Основні принципи Д.к. — дотримання чинного законодавства, стандартів ЄС із належних практик — висока культура фармацевтичної опіки, оптимальність комерційних рішень, доходність, прибутковість, дотримання вимог ділової та фармацевтичної етики. Основні завдання Д.к. у фармації — формувати свої відносини з партнерами на взаємовигідній основі, підвищувати ефективність договорів постачання фармацевтичних товарів, змінювати договірну дисципліну, підвищувати рівень роботи комерційних служб з прогнозування ємності фармацевтичного ринку та удосконалювати рекламно-інформаційну діяльність на основі маркетингового підходу. Зміст Д.к. — інформаційне забезпечення з питань попиту і кон’юнктури фармацевтичного ринку, споживчих властивостей і якості фармацевтичних товарів, обсягів і структури виробництва, потенційних можливостей конкурентів; вибору партнерів для встановлення договірних відносин з постачальниками фармацевтичних товарів; контроль виконання угод та контрактів; управління товарними запасами; управління асортиментом товарів; рекламно-інформаційна діяльність; проектування впровадження відповідних торговельних технологій та оперативне управління ними відповідно до обраної комерційної стратегії та ін. Поняття «діяльність комерційна» часто ототожнюють з поняттям «торгівля», мета якої — отримання прибутку не в результаті виробничої діяльності, а за рахунок різниці в ціні, яку отримує за свою продукцію виробник і яку за неї може заплатити споживач. Але оскільки торгівля як посередник між виробництвом і споживанням обслуговує не лише функцію зміни форм власності (з торгової на грошову), а й просування товарної маси від конкретних виробників до конкретних споживачів, то їй відповідно властиві й дві органічно пов’язані технологічно самостійні групи торговельних функцій. Це передусім комерційні функції, комплексом яких визначається доцільність і забезпечується безпосередня організація господарської взаємодії виробників і споживачів товарів та послуг. Здійсненням торговельно-технологічних функцій досягають комерційно підготовленого фізичного переміщення в просторі й часі та відповідної зміни його власників (прийом товарів, контроль якості, формування запасів, їх зберігання, якісна і кількісна переробка товаропотоків, комплектування асортименту тощо). Д.к. розподіляється на Д.к. з оптової закупівлі фармацевтичних товарів; далі йде комплекс технологічних операцій, пов’язаних з находженням фармацевтичних товарів, розвантаженням транспортних засобів, прийняттям фармацевтичних товарів за кількістю і якістю, зберіганням, пересуванням та ін. І завершується процес доведенням фармацевтичних товарів до споживача в роздрібній мережі — найвідповідальніша ланка, тому що спрямована на безпосередній контакт з кінцевим споживачем товарів аптечного асортименту. Д.к. об’єктивно детермінується дією відповідних економічних законів суспільства. Якщо ринок функціонує нормально, то він майже автоматично забезпечує дію цих законів. Однак ця зовнішня простота ринкового механізму досягається взаємодією об’єктивно необхідних передумов, за відсутності чи ігнорування яких Д.к. неминуче поступається місцем адміністративному розподілу або криміналізації сфери комерційної діяльності. Основними з цих передумов є такі: наявність відповідних економічних, правових та соціальних умов функціонування ринку; економічна самостійність і незалежність від держави всіх суб’єктів комерційної діяльності; наявність юридично унормованого конкурентного середовища; динамічна збалансованість ринку; економічна і правова рівність усіх суб’єктів Д.к.; цілковита свобода у виборі ділових партнерів; стабільність фінансової та грошової систем; висока правова свідомість суспільства і культура ділових відносин. Залежно від рівня суспільного розвитку загалом і вдосконалення системи згаданих передумов зокрема Д.к. базується на послідовній трансформації таких концепцій її державного регулювання: 1) вдосконалення виробництва (держава вбачає своє завдання у сфері формування комерційного впливу на виробництво, який забезпечував би максимальне насичення ринку товарами і доступні ціни на них; 2) удосконалення товару (зусилля спрямовуються на поступове підвищення якості товарів згідно з постулатом, за яким покупець завжди за однакової ціни надасть перевагу більш якісному товару; 3) поліпшення організації торгівлі, якості торговельного обслуговування населення відповідно до зростання рівня його добробуту. За насичення ринку якісними й доступними за ціною товарами успіх торговельного бізнесу передусім залежить від рівня торговельного сервісу. Особливо це стосується переліку ЛП обов’язкового медичного страхування (формулярна система). На передній план виходить потреба передбачення, формування й найповнішого задоволення запитів споживачів на ЛП обов’язкового страхового переліку. Комерційна таємниця — право підприємства, організації, банку на засекречення усіх виробничих, торговельних і фінансових операцій та відповідної документації, що охороняється законодавством. Відповідно до нього обмежується доступ державних чиновників до статистичних матеріалів та іншої інформації про діяльність приватних і колективних компаній, організацій. Комерційний ризик — ризик, що виникає в процесі підприємницької діяльності у зв’язку зі зниженням чи втратою доходів за нестабільної економічної кон’юнктури, браком надійної інформації про стан ризику. Комерційний ризик може охоплювати затримку платежів або ризик банкрутства. Комерційні організації — підприємства, виробничі кооперативи, господарські товариства, торговельні організації та інші юридичні особи, метою підприємницької діяльності яких є одержання максимального прибутку.

Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли. — М., 2004; Енциклопедія сучасної України: В 3 т. — К.–Тернопіль, 2000; Немченко А.С. Анализ торгово-финансовой деятельности аптек на основе данных финансовой отчетности // Провизор. — 2000. — № 12.