ДИСПЕРСНІСТЬ

ДИСПЕРСНІСТЬ (лат. dispersus — розсіяний) — характеристика розмірів часток дисперсної фази у дисперсних системах. Усереднений показник Д. — поверхня питома. Вірогідний розмір часток визначається з даних дисперсійного аналізу шляхом побудови кривої розподілу маси або об’єму дисперсної фази за розмірами часток. Максимум цієї кривої визначає вірогідний розмір часток. Співвідношення кількості часток різного розміру системи, що розглядається, визначає її полідисперсність. Системи з частками практично одного розміру називають монодисперсними. Д. впливає на властивості дисперсних систем (див. Дисперсні системи).

Градус Л.Я. Руководство по дисперсному анализу методом микроскопии. — М., 1979.