ДИМЕНГІДРИНАТ

ДИМЕНГІДРИНАТ (Dimenhydrinatum), суміш дифенгідраміну (2-(дифенілметокси)-N,N-диметилетиламін) та 8-хлортеофіліну (8-хлор-3,7-дигідро-1,3-диметил-1Н-пурин-2,6-діон).

C17H21NO⋅C7H7CIN4O2                                                  Мол. м. 470,0

Dimenhydrinat.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок або безбарвні кристали, малорозчинний у воді, метанолі, легкорозчинний у спирті, помірно розчинний в ефірі. Tпл — 102–106 °С. УФ-спектр: λmax=278 нм (=265) у метанолі, 277 нм (=261) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λmax=279 нм (=285) у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за tпл; за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за реакцією сплавлення з калію хлоратом у кислому середовищі — утворюється червонуватий осад, який при взаємодії з парами аміаку стає фіолетово-червоним; за tпл пікрату. Кількісно визначають дифенгідрамін методом ацидиметрії у неводному середовищі (кислота оцтова безводна) потенціометрично; 8-хлортеофілін методом аргентометрії, зворотне титрування, індикатор — заліза (ІІІ) амонію сульфат.

Фармакологічна група. N07CA; R06AA — протиблювотні препарати при закачуваннях (кінетозах) та хвороби Меньєра (блокатор Н1-гістамінових рецепторів).

Фармакологічні ефекти. Протиблювотна, протигикавкова, холінолітична, антигістамінна дія.

Застосування. Профілактика морської та повітряної хвороби, нудота та блювання різного походження, хвороба Меньєра (див. Протиблювотні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000. — Т. 1; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Фармацевтична енциклопедія. — К., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.